ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНТЕКСТ ЛІРИКИ ВОЛОДИМИРА СВІДЗИНСЬКОГО

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки

«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

View more PowerPoint from shinshilla

В. Свідзинський – поет ХХ ст., представник “Розстріляного Відродження”. При Радянській владі заборонялось вивчення творчості письменника.

Дослідженням творчої спадщини поета у контексті Українського літературного Відродження  займалися  такі  науковці  як  І.  Дзюба,  Ю.  Лавріненко,  Е. Соловей, В. Стус та Г. Токмань. Окремого дослідження, присвяченого систематизації та узагальненню філософських мотивів у ліриці митця, досить не існує, що зумовлює актуальність даної праці.

ТИПИ ДІВОЧИХ ОБРАЗІВ У НАРОДНИХ ПІСНЯХ ПРО КОХАННЯ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

   

                                                                 

КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ ВАСИЛЯ СЛАПЧУКА «СЛІПИЙ ДОЩ»

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

-          Композиція художнього тексту з давніх-давен була предметом уваги теоретиків мистецтва, вже Арістотель у своїй «Поетиці» звернув увагу на важливість поняття композиції. Та на сучасному етапі розвитку літературознавства цей термін залишається одним із неузгоджених, оскільки на сьогодні  літературознавстві відсутнє чітке визначення поняття «композиція» .

МОВНІ ЗАСОБИ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ ОБРАЗІВ-ПЕРСОНАЖІВ У ЖАРТІВЛИВО-САТИРИЧНИХ ПІСНЯХ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки 

«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

View more PowerPoint from shinshilla

Актуальність дослідження. Мова, як відомо, є однією з форм духовної культури народу, безпосереднім виразником його ментальності. Наше розуміння світу, суб’єктивна оцінка дійсності, насамперед, відображається в семантиці слова.

МОВНІ ЗАСОБИ ПОЗИТИВНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБРАЗІВ-ПЕРСОНАЖІВ В НАРОДНІЙ ЛІРИЦІ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки  

«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

View more PowerPoint from shinshilla

Актуальність дослідження. В останні десятиріччя у лінгвістичних колах усе більше утверджується підхід за якого мова розглядається не як замкнута система, а як система, елементом якої є людина. На сучасному етапі розвитку українського та світового мовознавства проблема мовної експресії та її виражальних засобів (різнорівневих мовних одиниць) знайшла своє висвітлення у працях О. Ахманової, О. Бондаря, Т. Борисової, І. Вихованця, Г. Дідука, Л. Жаркової, М. Жовтобрюха, В. Калачникова, В. Ковальова, Л. Мацько, О. Потебнї, В. Чабаненка та інших. Проте дослідження позитивних конотацій мовних засобів у різних контекстах завжди на часі. Народна лірика є містить широкий комплекс емоційно-експеривних оцінок, адже увібрала  в себе духовий досвід народу, його морально-етичні та естетичні уподобання.

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки  

«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

View more PowerPoint from shinshilla

Російська та українська мови постійно перебувають у мовному контакті, що спричинює проблему подолання наслідків взаємодії мов, пошуку шляхів подолання труднощів розуміння носіями одної мови текстів створених іншою, проблем порушень мовних норм у мовленні іншою спорідненою мовою.

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕМ У ТВОРАХ ОСТАПА ВИШНІ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки  
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

View more PowerPoint from shinshilla

 

Фразеологія як наука виникла лише на початку 20 століття, тому на даний момент фразеологія як лінгвістична дисципліна перебуває ще в стадії становлення. На сьогоднішній день нез’ясованими залишаються питання про статус фразеології, хто є основоположником даної дисципліни та велика кількість проблем з теорії даної науки.

ПРОБЛЕМАТИКА МАЛОЇ ПРОЗИ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки  
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

View more PowerPoint from shinshilla

 

Григір Тютюнник – видатний митець української літератури ХХ століття. Саме завдяки такому письменникові можемо говорити про художню довершеність та справжність української літератури в нелегкі для неї часи.

ТИПИ ФРАЗЕМ У ТВОРАХ ОСТАПА ВИШНІ

 Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки 

«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

View more PowerPoint from shinshilla

Актуальність дослідження.  Одиниці фразеологічної системи в більшій мірі, ніж одиниці будь-якого іншого рівня мови, наділені національним колоритом.

          Остап Вишня як майстер української сатири і гумору гаряче підтримує все нове, прогресивне на виробництві, в побуті, культурі, в громадському житті, духовному бутті людини.

ФОРМУВАННЯ ОРФОЕПІЧНИХ НАВИЧОК П’ЯТИКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки

«Сучасні орієнтири філологічних досліджень» 

View more PowerPoint from shinshilla

1)      Поняття «орфоепія» виникло у процесі осмислення звукової організації національної мови.      Орфоепія визначає вимову звуків у певних звукосполученнях, а також в окремих граматичних формах, словах і групах слів.

КАТЕГОРІЯ РОДУ ІМЕННИКІВ У РОСІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ (КОМПАРАТИВНИЙ АСПЕКТ)

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки

«Сучасні орієнтири філологічних досліджень» 

View more PowerPoint from shinshilla

Проблема нашого дослідження полягає у тому, що й досі немає цілісного підходу до зіставного аналізу категорії роду в українській та російській мовах. Граматична категорія роду є однією з основних морфологічних ознак іменника, які відрізняють його від інших частин мови.

ЗІСТАВЛЕННЯ ФОРМ ПРИКМЕТНИКА В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

View more PowerPoint from shinshilla

Проблема вивчення прикметника як частини мови знаходиться у полі зору лінгвістів: В.А. Белошапкової, В.В. Виноградова, І.Р. Вихованця, К.Г. Городенської, А.П. Грищенка, М.А.Жовтобрюха,  М.Я. Плющ, О.Д. Пономарева та інших. Крім того, виникає явище міжмовної розбіжності в українській та російській мовах, що досліджують вчені Г.Д. Басова та Е.І. Мазниченко. Складність полягає в тому, що граматичні категорії прикметника специфічно виражаються в обох мовах.

ТЕМАТИЧНІ ДОМІНАНТИ ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ КОСИНКИ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки

«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

View more PowerPoint from shinshilla

Григорій Косинка — видатний новеліст XX століття. Спадщина письменника різноаспектно досліджувалася такими науковцями, як Жулинський М., Кислий Ф., Музичка А., Наєнко М., Непорожній О. Здебільшого це були дослідження психологізму новелістики Г.Косинки. Проте, навіть з урахуванням зробленого вченими, осмислення тематики новел Г.Косинки залишається актуальним і доцільним з погляду всебічного вивчення літературного процесу XIX - поч. XX ст.

СТИЛЬ ПОВІСТІ ОСИПА ТУРЯНСЬКОГО «ПОЗА МЕЖАМИ БОЛЮ»

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

Твір Осипа Турянського «Поза межами болю» є об’єктом багатьох спорів з боку критиків (Р. Плен, Б. Лепкий та ін.), адже віднести його до тієї чи іншої стильової течії неможливо. Актуальність дослідження зумовлена не тільки потребою осмислити на теоретичному рівні проблематику твору, але й необхідністю поглиблювати і розширювати аспекти вивчення характеру його  стильових і художньо-образних особливостей у контексті класичного європейського експресіонізму.

ІМПРЕСІОНІСТИЧНА ПРИРОДА НОВЕЛ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 View more PowerPoint from shinshilla

Микола Хвильовий видатний письменник періоду Розстріляного Відродження. Літературний доробок якого розглядали такі дослідники,  як  О. Білецький, О. Дорошкевич, Ю. Лавріненко, М. Жулинський, В. Агеєва, Т. Гундорова та науковці останніх десятиліть  - С. Журба та Ю. Кузнєцов.