пʼятниця, 1 листопада 2013 р.

РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ СЕМИКЛАСНИКІВ ПІД ЧАС РОБОТИ З ЛІРИЧНИМИ ТВОРАМИ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»



Сьогодні у час нових інформаційних технологій, коли учні оволодівають комп’ютером раніше, ніж починають говорити, вчителі-практики, методисти усе більше звертають увагу на падіння інтересу до книги і читання у дитячому середовищі, а така ситуація значно позначається на процесі орієнтації дітей у цінностях навколишнього світу.

Жанрово-стильова специфіка роману В. Підмогильного «Місто»

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»



Проблемам розвитку українського роману присвячено значну як за обсягом, так і за змістом кількість наукових досліджень. Ґрунтовністю позначені історико-літературні праці, які торкаються питань типології  роману, специфіки окремих його різновидів. Естетична рухомість цієї форми, нові аспекти романного мислення спонукають науковців повертатися до історії становлення роману, з’ясовувати його сутність.­

Проблемно-тематичні та сюжетно-композиційні особливості роману Василя Слапчука “Сліпий Дощ”

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»


Поетична творчість Василя Слапчука була об’єктом досліджень багатьох науковців, серед яких можна виокремити Н. Бернадську, І. Боднаря-Терещенка, М. Жулинського, О. Клименко, М. Кодака, Л. Оляндер та ін. Але прозові твори письменника залишаються поза увагою дослідників. Оскільки роман «Сліпий дощ» Василя Слапчука є одним із тих творів, аналіз яких проводився поверхово, актуальність дослідження зумовлена відсутністю його ґрунтовного опрацювання.

Активізація навчальної діяльності шестикласників на уроках літератури засобами проблемних методів

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

Концепція літературної освіти у XXI століття зазнала значних змін. Основним її завданням сьогодні є виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.

Інтертекстуальність поезії Юрка Покальчука

 Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»



Юрко Покальчук — знаний прозаїк, поет, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, президент Асоціації письменників України (1997-2000). Член літературного гурту «Пси святого Юра», організатор і керівник музичного гурту «Вогні великого міста», який виконував пісні на його тексти. А ще – блискучий ерудит, знавець мов.

Інтертекстуальність імпресоністичних творів М. Коцюбинського

 Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»



Проблемa інтертексту тa інтертекстуaльності як нової інформaційної реaльності, що з’єднує текст, людину й чaс, нaйбільше відповідaє ідеї синтезу, тому й дозволяє по-новому оцінити природу інтертекстуaльних включень.

ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СЕМИКЛАСНИКІВ НА ІНТЕГРОВАНИХ УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»




 Пропоноване дослідження  зумовлене необхідністю підвищення рівня розвитку мовної компетенції учнів, формування якої передбачає засвоєння лінгвістичної теорії як на уроках української, так і на уроках російської мови. На інтегрованих уроках засвоєння лінгвістичної теорії, що є спільною, відбувається у взаємозв’язку, забезпечує ґрунтовність та системність знань учнів, дозволяє раціонально розподілити час на опрацювання теоретичних відомостей та формування мовних умінь і навичок учнів.

Формування мовленнєвої компетенції семикласників на інтегрованих уроках української мови


Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»




На сьогоднішній день існує ідея необхідності всебічного розвитку особистості, її самовдосконалення,  самоосвіти, тобто учень повинен розвивати уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поновлювати та оцінювати її, використовувати набуті знання і вміння в різних галузях освіти, критично мислити, обґрунтовувати, співвідносити різноманітну інформацію та застосовувати її в своєму житті. 

ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МОТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ЛІРИКИ ХХ СТОЛІТТЯ


Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»
 


Про існування та функціонування українського літературного екзистенціалізму стало широко відомо лише в останні два десятиліття,  завдяки дослідженням   О.  Галети,  В. Мельник, А. Михайлової, Е. Соловей та В. Шевчука, на роботи яких ми неодноразово спиралися у ході дослідження. Недостатня вивченість у науці, відсутність систематизованого та узагальнюючого теоретичного та практичного матеріалу зумовлює актуальність роботи.

вівторок, 4 грудня 2012 р.

Борис Грінченко – Михайло Драгоманов: діалоги про українську національну справу

 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка





Готуючи до друку статтю про полеміку Б. Грінченка з М. Драгомановим щодо української національної справи,  Павло СОХАНЬ прагнув врахувати те, що зміст цієї полеміки є надзвичайно актуальним для сьогодення. Адже, читаючи їхні листи, будь-який читач зможе безпосередньо переконатися в тому, що значна кількість висловлених у цій полеміці мудрих думок, відіграє і тепер неабияку роль у вирішенні багатьох проблем національно-культурних та державотворчих процесів.

Стильове розмаїття творів Бориса Грінченка


 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка




Жанрова специфіка епічної творчості Бориса Грінченка


 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка





Прийнято вважати, що Борис Гриченко поет, але він зробив дуже великий внесок у розвиток української національної прози. Саме тому ми пропонуємо зробити короткий огляд його епічного доробку через призму жанрової специфіки.

Культурницька праця Б.Грінченка в київській "Просвіті"


 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка





До уваги пропонується стаття Н.І.Кобижчі, метою якої є висвітлення багатогранної культурницької діяльності Б.Грінченка в київській «Просвіті».

Борис Грінченко як літературний критик

 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка



   У названій праці дослідниця узагальнила матеріал, пов'язаний з співставленням різних точок зору на окремі питання щодо критичних праць Б.Грінченка.  

Мотиви й образи поетичних збірок Бориса Грінченка

 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка


підготувала: Гатаулліна Альбіна, УА-4

Поезія Грінченка тісно пов'язана з діяльністю трудового інтелігента.   «Я ніколи  не  належав  до  тих  поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні. На поезію завсігда я мав тільки короткі хвилини, вільні від праці,  часом любої, дорогої, здебільшого — нудної, наймитської. Моя пісня — то мій робітницький одпочинок і моя робітни­цька молитва-надія».