середа, 9 травня 2012 р.

ДІЄСЛІВНА СИНОНІМІЯ В ПОВІСТІ ІВАНА НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО «КАЙДАШЕВА СІМ´Я»


Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень» 
View more PowerPoint from shinshilla
Синонімами користуються в усіх ділянках мовного життя. Синоніми задовольняють прагнення людини до влучності й краси мовлення. Саме в синонімах приховані найбільш “інтимні” особливості лексичної  системи, її комунікативні та виразові можливості.
Більш всього синонімічні багатства мови можна прослідкувати у художніх творах.
Актуальність роботи зумовлена тим, що для широкого й повного опису синонімічної системи української літературної мови необхідно здійснити дослідження синоніміки художніх творів певних авторів. В українському мовознавстві  ще не досліджувалися синонімічні одиниці художньої мови повісті «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького. Об'єктом дослідження виступає мова повісті Івана Нечуй-Левицького «Кайдашева сім’я». Об'єктом дослідження виступає мова повісті Івана Нечуй-Левицького «Кайдашева сім’я». Предметом дослідження виступають дієслівні синонімічні ряди, що належать до тематичних груп акту мовлення, переміщення в просторі, зорової функції.
Мета роботи: визначити групи дієслівних синонімів у повісті Івана Нечуй-Левицького «Кайдашева сім’я» та з´ясувати їх семантико-стилістичні особливості. Для реалізації поставленої мети та перевірки гіпотези дослідження необхідно розв’язати такі завдання:
1. визначити основні критерії розмежування синонімічних одиниць, наявних у сучасній мовознавчій науці, та їх групування в синонімічні ряди;  2. здійснити вибірку синонімічних одиниць, для створення синонімічних рядів; 3. згрупувати їх одиниці, з´ясувати їх семантико-стилістичну роль у тексті твору.
Для розв’язання поставлених завдань були використані такі методи дослідження:
а) аналіз критичних статей щодо досліджуваної проблеми; б) описовий метод;
в) статистичний. Теоретичною основою дослідження послужили праці таких мовознавців як М. П. Кочерган, М. А. Жовтобрюх, А. П. Грищенко, Ю. О. Карпенко, Н. Г. Шкуратяна, П. М. Деркач, С. В. Ващенко та ін. Синонімія -  повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їх звукової форми. Синоніміка – це сукупність синонімів, наявніх у мові. Синонімислова, близькі за значен­ням і різні за звучанням; тобто вони відрізняються семантичними відтінками, стилістичним забарвленням або обома цими ознаками, напр.: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо, круговид, кругозір.
Синонімічний ряд, чи гніздо – сукупність одиниць мови, співвідносних між собою на позначення тих самих явищ, предметів, ознак, дій. Домінанта – слово, що є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне, найуживаніше й у словниках синонімів його ставлять першим: кричати, горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати.
Класифікація синонімів
         абсолютні (повні, лексичні дублети);              фонетичні;
          синтаксичні;
          неповні (часткові);                                           семантико-стилістичні;                       
          загальномовні;                                                   
          морфологічні;                                                    фразеологічні;                                                
          контекстуальні;
          семантичні, стилістичні;                               словотвірні.
Загальна мова твору
ü  жвава;                                     дотепна;
ü  барвиста;                                влучна;
ü  кольорова;                             динамічна.
Усі дієслова ми розбили на три групи за значеннєвим співвідношенням: дієслова на позначення мовлення, на позначення руху і на позначення зорової функції.
Дієслова на позначення мовлення: говорити, заговорити, наговорити, вговорювати,  розговоритися, сипати словами, ляскати, задріботіти, сказати, розказати, промовляти, вимовити, балакати, гомоніти, загомоніти, бубоніти, верзти; розпустити язика, паскудити язики, почати (розмову), не вдержати язика, щебетати, залепетати, лепетати;  кричати, закричати, розкричатися, гукати, кричати не своїм голосом, голосити, верещати, репетувати,  зарепетувати, гвалтувати, пищати, гримати, завищати; бідкатися, жалітися, застогнати; просити, припрошувати,  покликати; питати, запитати, спитати, розпитувати; одказати, обізватися, одрізати, одрубати; лаятись,  наказувати, загути; шептати, сичати.
Дієслова на позначення руху: йти, іти, піти, вийти, зайти, надійти, заходити, входити, ввійти, увійти, перейти, дійти,  зійти, розійтися, прийти, (поминути, походжати), одійти, ніби виплисти, повиходити, плентатися, потягтися, волочитися, бродити, рушити далі, не заглядав (не заходив), посходитися, сходити, майнути, почімчікувати (скоро йти), поперти, знятися (з місця), лазити, притащися; переступити (поріг), вступити (в хату), перелізти, влізти, ускочити; їхати, поїхати, приїхати, виїхати, проїхати, катитися, вибігти, побігти, повибігати, позбігатися, розбігтися, висипати, посипатися, вискочити, летіти (з гори), кинутися, погнатися, втекти, покатати (з двору), дати драла, чкурнути.  Одсунутися, одскочити, оступитися (назад).
Дієслова на позачення зорової функції: дивитися, глядіти, зглядітися, роздивлятися, задивитися, подивитися, глядіти, вгледіти,  не бачити, углядіти, виглядати, поглядати (спідлоба; скоса), наглядітися, не доглядатися , бачити, побачити, побачиться, набачитися, подивитися, зиркнути, окинути оком, кинути очіма, підвіти очі,  углядіти, примітити, водити очіма,  слідити очіма, слідкувати  очіма, не зводити очей, витріщити очі,не одривати очей.
Всього виділено 152 синонімічних одиниць,  з яких 60 (39%) належать до дієслів на позначення мовлення, 61 (41%) - до дієслів на позначення руху, 31 (20%) – до дієслів на позначення зорової функції.

Список використаної літератури:
      1. Грищенко А. П. Сучасна українська літературна мова : [підручник для студентів філологічних філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів] / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, [та ін.] ; К. : Вища школа, 1997. – 493 с.
      2.  Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.  – К. : Просвіта, 1960. – 209 с.  
      3. М. А. Жовтобрюх Курс сучасної української літературної мови : Підручник для факультетів мови і літератури педагогічних інститутів / М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик; 3-тє видання. – К. : Радянська школа, 1965. – 423 с.
      5. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник. – 2-ге вид., стер. / Ю. О. Карпенко. – К. : Академія, 2009. – 336 с.
      6. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К. : Академія, 2004. – 368 с.
7.  Нечуй-Левицький І. С. «Кайдашева сімя» – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2009. –
384 с.

Інесса Папазова
Студентка групи УМ 3
Науковий керівник
Надточій В. В.

Немає коментарів:

Дописати коментар