Формування мовленнєвої компетенції семикласників на інтегрованих уроках української мови

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

На сьогоднішній день існує ідея необхідності всебічного розвитку особистості, її самовдосконалення,  самоосвіти, тобто учень повинен розвивати уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поновлювати та оцінювати її, використовувати набуті знання і вміння в різних галузях освіти, критично мислити, обґрунтовувати, співвідносити різноманітну інформацію та застосовувати її в своєму житті. 

І сучасна педагогічна система починає запроваджувати інтегровані уроки як один із видів нетрадиційного навчання, що сприяє підвищенню зацікавленості учня до навчального процесу та активізує його діяльність. Тому пріоритетним стає питання формування мовленнєвої компетенції як провідного компонента структури загальної підготовки й розвитку особистості на інтегрованих уроках української мови.  Проте оптимальних шляхів розвитку мовленнєвої компетенції учнів на інтегрованих уроках української мови  не виявлено, відповідно, відсутні системи методики з розвитку формування мовленнєвої компетенції школярів, обмеженістю реалізації комунікативно-діяльнісного підходу до навчання української мови на інтегрованих уроках, що й зумовлює актуальність нашого дослідження.

       Мета даного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному вивченні педагогічних умов підвищення та ефективності формування мовленнєвої компетенції семикласників на інтегрованих уроках.

Відповідно до поставленої мети визначено завдання дослідження, задля розв’язання яких ми вдалися до теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження.

У результаті аналізу наукових праць А. Богуш, Ю. Бєльчиков, Є. Боринштейн, Н. Буланкіна, Т. Коць, Л. Луньова, Л. Масенко, Л. Мацько, В. Пасинок, М. Пентилюк, Т. Потоцька, Т. Садової, М. Сердюк, Л. Ставицька та інших визначено поняття «мовленнєва компетенція», виокремленні чотири види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), які у свою чергу, залежать від вікових ознак протікання психологічних процесів на певному рівні мовленнєвої діяльності. Так, формування рецептивного та продуктивного мовлення семикласника залежить від розумового розвитку, а саме: від уваги, пам’яті, уяви, мислення. Всі ці процеси, як зазначив відомий психолінгвіст М. Жинкін, складають мовленнєвий механізм, за допомогою якого реалізується мовленнєва діяльність у всіх її видах.

На основі аналізу науково-методичного забезпечення (О. Біляєв, Н. Волкова, С. Кульневич, Т. Лакоценіна, В. Лозова, В. Мельничайко, Е. Палихата, М. Пентилюк, Г. Троцко, М. Успенський, М. Фіцула та ін.) висвітлено поняття «інтегрований урок», розглянуто його структуру, класифікацію та вимоги до побудови такого уроку.

Під час аналізу нормативного та методичного забезпечення роботи з розвитку мовленнєвої компетенції на інтегрованих уроках, нами було виявлено, що програма з української та російської мов збігаються на 85 %, а матеріали підручників з російської та української мов для 7-го класу збігаються на 80 %, це свідчить про те, що під час формування мовленнєвої компетенції учнів слід використовувати інтегровані уроки.

Між тим, був застосований комплекс методів дослідження для визначення стану розвитку мовленнєвої компетенції на інтегрованих уроках:

- спостереження;

- аналіз;

- бесіда з учителями та студентами-практикантами;

- анкетування семикласників.

Результати констатованого експерименту показали, що інтегрований урок є ефективним засобом формування мовленнєвої компетенції, але на сучасному етапі навчального процесу цей вид нетрадиційного уроку використовується обмежено.

На основі констатувального аналізу було зазначено, що процес інтеграції є провідним принципом розвитку сучасних освітніх систем з формування мовленнєвої компетенції, які підпорядковуються відповідним педагогічним умовам, а саме:

˗ планування мовленнєвої діяльності учнів на уроці в різних видах і формах, яке підпорядковує планування роботи на уроці, що сприятиме на формування та розвиток мовленнєвих умінь та навичок усіх видів мовленнєвої діяльності: уміння слухати, розуміти, аналізувати, формувати навички діалогічного та монологічного мовлення;

˗    керування усвідомленою роботою учнів над побудовою мовленнєвих висловлювань на уроці через систему завдань та інструкцій, що передбачає використання продуманої системи навчально-тренувальних вправ та створення навчальних ситуацій;

˗    забезпечення диференційовано–індивідуалізованого підходу до органзації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках, який ґрунтується на урахування індивідуальних та вікових особливостях учнів, що сприятимуть на побудову інтегрованого уроку;

˗    широке використання позитивних емоційних стимулів навчання та побудови висловлювань українською мовою, які підвищують інтерес до знань, зацікавленість до навчального процесу, підвищують мотивацію навчання.

Отже, мовленнєва компетенція – механізм, основою якого є рецептивні та продуктивні види мовленнєвої діяльності.

Для ефективного розвитку мовленнєвої компетенції є інтегрований урок, що забезпечує економію часу, посилює мотивацію до навчання, активізує бажання само реалізуватися.

Констатувальний аналіз дав можливість визначити педагогічні умови, що забезпечують ефективний навчальний процес під час інтегрованого уроку української мови та спрямовують формування мовленнєвої компетенції.