РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ СЕМИКЛАСНИКІВ ПІД ЧАС РОБОТИ З ЛІРИЧНИМИ ТВОРАМИ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

Сьогодні у час нових інформаційних технологій, коли учні оволодівають комп’ютером раніше, ніж починають говорити, вчителі-практики, методисти усе більше звертають увагу на падіння інтересу до книги і читання у дитячому середовищі, а така ситуація значно позначається на процесі орієнтації дітей у цінностях навколишнього світу.

Лірика. Поезія – це особлива категорія літератури в шкільному курсі; навчити відчувати образне слово та отримувати емоційне захоплення – непросте завдання у роботі з сучасними підлітками. Що й зумовлює актуальність нашого дослідження.

Предметом дослідження було обрано методи та прийоми роботи над ліричними творами в шкільному курсі літератури.

Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка системи методів, видів і форм роботи, які сприяють ефективному розвитку читацьких інтересів семикласників.

Проаналізувавши роботу методистів, що досліджували й досліджують питання розвитку читацьких інтересів були встановлені: 1) види читацьких умінь і навичок, 2) групи вмінь кваліфікованого читача, 3) чинники, що впливають на формування читацьких умінь.

     Але, незважаючи на наявність великої кількості досліджень, було встановлено, що методичних матеріалів для використання в навчальному процесі вкрай недостатньо.

У педагогічній науці спостерігаються різні підходи до визначень поняття читацьких інтересів. Розподіляючи думки провідних спеціалістів, ми більш схиляємося до першого визначення, що читацький інтерес – це форма вияву пізнавальної потреби (читати, щоб знати), що спонукає до свідомої діяльності з певним колом книжок, яким читач віддає перевагу перед іншими, тому що відчуває в них особливу потребу.

Розрізняють різні види читацьких інтересів. Ця класифікація майже збігається із класифікацією пізнавальних інтересів.

1.                  За стійкістю читацькі інтереси поділяють на:

• Епізодичний інтерес • Стійкий інтерес • Інтерес-ставлення

2. За спрямованістю, він може поділятися на:

• Безпосередній інтерес • Опосередкований інтерес • Комбінований (ідеальний)

3. За обсягом, існують:

• Широкі інтереси • Вузькі інтереси

Для того, щоб досягнути успішного розвитку читацького інтересу в школярів, дуже важливо під час навчального процесу враховувати вікові особливості семикласників. Крім цього потрібно враховувати вплив фізичного та фізіологічного розвитку підлітка на його психіку, а також особливості соціального розвитку підлітків. Віковий підхід до розвитку інтересу до читання і читацького інтересу як такого, передбачає не лише врахування тих особливостей, які яскраво появляються на даному етапі вікового розвитку, але й опору на ті особливості, які ще не повністю появилися на даній стадії розвитку, але яким належить майбутнє.

     Аналіз наукових праць з психології дозволив визначити, що інтерес у підлітковому віці носить динамічний характер і піддається зміні та перебудові. Було встановлено, що для підлітків характерними є різні захоплення, серед яких ми виділили 6 основних типів: тілесно-мануальні; інтелектуально-естетичні; накопичувальні; інформаційно-комунікаційні; азартні; егоцентричні. (Класифікація А. Лічко).

Для розв’язання завдань дослідження ми звернулися до аналізу нормативних документів шкільного курсу літератури, вимог програм та змісту підручників, вивчили методичні рекомендації для вчителів і прийшли до висновку, що за умови творчого поєднання та переосмислення класичних завдань, запропонованих в підручнику, та нетрадиційних видів роботи, що пропонують з посібники для вчителів, можна створити систему роботи з розвитку читацьких інтересів семикласників.

У процесі дослідження здійснено аналіз стану роботи розвитку читацьких інтересів в шкільній практиці та виявлено проблеми, з якими стикаються вчителі та учні 7 класу у роботі з художніми текстами. (До змісту експерименту були включені спостереження за педагогічною діяльністю вчителів української мови та літератури та навчальною діяльністю учнів сьомих класів Севастопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №37 з російською та українською мовами навчання Севастопольської міської ради. А також було проведено анкетування та бесіди з вчителями-словесниками та учнями шкіл № 37 і № 38);

−   Всього розроблено 3 анкети для роботи з учнями та 1 анкета для вчителів. В анкетуванні узяли участь 58 учнів та 6 вчителів.

У результаті зроблено висновок про необхідність подальшого пошуку та побудови системи начальних завдань, пошук ефективних приймів підвищення читацького інтересу семикласників.

Наступним завданням дослідження була розробка й експериментально перевірка системи роботи з розвитку читацького інтересу семикласників на уроках української літератури під час вивчення теми «Творчість В. Симоненка та А. Малишка». Експериментальне навчання відбувалося за спеціальною програмою використання системи прийомів та форм роботи.

Робота проводилася безпосередньо автором у 7-а класі школи № 37.

План представлений у вигляді таблиці, що вміщує відомості про дату, тему уроку, а також про види роботи, які будуть проводитися на цьому уроці з урахуванням етапу уроку. В останньому стовбці ми вказували, який тип вікового захоплення розвивається під час проведення того чи іншого виду роботи.                

Отже, всі завдання були поділені нами на 5 груп, згідно з групами захоплень підлітків. Зовсім не представлена в нашій системі роботи група тілесно-мануальних захоплень.

Для розвитку інтелектуально-естетичних захоплень, що ґрунтуються на глибокій цікавості підлітка до певної галузі знань чи сфери діяльності, було підібрано 7 видів завданнь. Наприклад: прослуховування аудіозаписів; пошуково-дослідницькі завдання; літературні диктанти;

Для розвитку інформаційно-комунікативних захоплень, (це захоплення новою, але не дуже змістовною інформацією, яка не потребує глибокого осмислення) – 6 видів завдань. Таким видам роботи потрібно уділяти зовсім мало часу (від 1 до 3х хвилин уроку), але вони допоможуть учням відпочити від важкої інформації, налаштуватися на подальшу продуктивну роботу.

Для розвитку азартних захоплень – було дібрано 8 завдань, Наприклад: розгадування шифрів (в групах, на швидкість), вікторини , виступи біля дошки, заповнення карток взаємооцінювання.

Для розвитку накопичувальних захоплень (колекціонування, що може поєднуватись із пізнавальною потребою, із бажанням cлідувати моді) – 2 завдання;

Для розвитку егоцентричних захоплень (заняття, що дозволяють опинитися в центрі уваги, продемонструвати свої успіхи) – 4 завдання; Наприклад: виступ зі стенгазетою за життям та творчістю В. Симоненка; виступ з сценарієм фільму про життя та творчість А. Малишка; заповнення карток самооцінювання; заповнення карток взаємооцінювання.

Деякі завдання входять одразу до двох груп захоплень, але ми намагалися вказати домінуюче захоплення.

Важливе місце у нашій роботі відведено роботі з ілюстративним матеріалом. Ідея мотиваційних плакатів не нова, в мережі Інтернет сучасний вчитель знайде такі російськомовні мотиваційні плакати. Частини плакатів ми українізували, в інших випадках - використали ідею. У результаті створено 20 мотиваційних плакатів.

Плакати використовувалися в різних формах роботи:

-на етапі підготовки класу до уроку (ще на перерві плакат вивішувався і пропонувалося учням обговорити, чому саме такий плакат сьогодні дібрав вчитель, учні прогнозували майбутню діяльність).

-на етапі мотивації навчальної діяльності та оголошення теми уроку (учні формулювали мотиваційне кредо уроку)

-на підсумку уроку – обирали плакат, який найкраще відображає їхнє ставлення до роботи чи прочитаного.

Обирали плакат, який допоможе виконати домашнє завдання тощо.

Влаштовувалися обговорення обиралися найважливіші чи найвагоміші плакати – розміщувалися у класі упродовж тижня.

Так, наприклад, на уроці з розвитку зв’язного мовлення учням пропонується переглянути гумористичні портрети відомих російських прозаїків та поетів (Пушкіна, Товстого, Чехова), а також пропонується уявити себе видатним письменником та написати твір за лірикою В.Симоненка та А. Малишка.

На уроці виразного читання віршів напам’ять учням пропонується 2 ілюстрації з наступним текстом:

–   «Ти знаєш, що ти - людина,/ ти знаєш про це, чи ні?» …. А далі?

–   «Рідна мати моя, ти ночей не доспала, /Ти водила мене у поля край села» … А далі?

Ці ілюстрації допомагають учням налаштуватися на активну роботу, ще на перерві повторити вірш.

Учні працювали не тільки з готовими плакатами, а й самі створювали такі листівки. Робота з таким ілюстративним матеріалом створювала ситуацію успіху, атмосфера в класі була позитивною, дещо ігровою, що цілком відповідало потребам учнів.

На завершальному етапі організованої роботи з розвитку читацьких інтересів проведено тематичне оцінювання в експериментальному та контрольних класах. Порівняльна характеристика результатів в трьох класах при первинних приблизно однакових показниках продемонструвала стабільний зріст показника успішності в експериментальній групі, незначний зріст показника успішності в контрольних групах.

Як вже було зазначено вище, робота з розвитку читацьких інтересів є важливою складовою навчального процесу, бо, як показує практика, у певної частини учнів знижується зацікавленість літературою, через те, що в умовах зростання меркантильних інтересів у суспільстві в духовні цінності уявленні частини школярів зазнають девальвації.

Встановлено, що врахування вікових особливостей семикласників, типів захоплень дозволяє підвищити ефективність роботи. Навчальні завдання та ситуації мають бути особистісноорієнтовані, збуджувати позитивні емоції, залучати учнів до творчості та самопрезентації.