Борис Грінченко – Михайло Драгоманов: діалоги про українську національну справу

 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка

Готуючи до друку статтю про полеміку Б. Грінченка з М. Драгомановим щодо української національної справи,  Павло СОХАНЬ прагнув врахувати те, що зміст цієї полеміки є надзвичайно актуальним для сьогодення. Адже, читаючи їхні листи, будь-який читач зможе безпосередньо переконатися в тому, що значна кількість висловлених у цій полеміці мудрих думок, відіграє і тепер неабияку роль у вирішенні багатьох проблем національно-культурних та державотворчих процесів.

Стильове розмаїття творів Бориса Грінченка

 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка

Жанрова специфіка епічної творчості Бориса Грінченка

 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка

Прийнято вважати, що Борис Гриченко поет, але він зробив дуже великий внесок у розвиток української національної прози. Саме тому ми пропонуємо зробити короткий огляд його епічного доробку через призму жанрової специфіки.

Культурницька праця Б.Грінченка в київській "Просвіті"

 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка

До уваги пропонується стаття Н.І.Кобижчі, метою якої є висвітлення багатогранної культурницької діяльності Б.Грінченка в київській «Просвіті».

Борис Грінченко як літературний критик

 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка

   У названій праці дослідниця узагальнила матеріал, пов'язаний з співставленням різних точок зору на окремі питання щодо критичних праць Б.Грінченка.  

Мотиви й образи поетичних збірок Бориса Грінченка

 Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка

підготувала: Гатаулліна Альбіна, УА-4

Поезія Грінченка тісно пов'язана з діяльністю трудового інтелігента.   «Я ніколи  не  належав  до  тих  поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні. На поезію завсігда я мав тільки короткі хвилини, вільні від праці,  часом любої, дорогої, здебільшого — нудної, наймитської. Моя пісня — то мій робітницький одпочинок і моя робітни­цька молитва-надія».

Борис Грінченко як лексикограф

Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка

У зазначеній статті Марія Іванівна Пентилюк розглядає одну із праць Б.Д.Грінченка, яка дозволяє назвати його видатним і навіть унікальним ученим. Це "Словарь української мови" (К., 1907-1909), який був створений і відредагований ним протягом двох з половиною років на початку XX століття (загальний обсяг слів - 68 тисяч). Цей словник має для української науки і культури таке ж саме значення, як словник Даля для російської, словник Лінде для польської, словник Гебауера для чеської мов.

Національне питання в полеміці між М. Драгомановим і Б. Грінченком

Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка

Національне питання в полеміці між М. Драгомановим і Б. Грінченком

  

Актуальність цїєї статті зумовлена тим, що  полеміка між М.Драгомановим, політичним мислителем, істориком, публіцистом, і Б.Грінченком, письменником, фольклористом, педагогом, відомим, перш за все, завдяки його славнозвісному словникові української мови, була важливим етапом наприкінці XIX ст. і відіграла значну роль у розвитку й становленні національної свідомості українців.

Педагогічна діяльність Бориса Гринченка

Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка

 

Питанням дослідження педагогічної діяльності Б.Гринченка займалися такі науковці як Веркалець Михайло Миколайович ( д.ф.н.; доцент кафедри історії л-ри і журналістики), Гайдаєнко Ірина Василівна (аспірант кафедри мовознавства Херсонського державного педагогічного університету) та інші.

Науковці зазначають про те, що на вітчизняній педагогічній ниві яскравий слід залишив Борис Дмитрович Грінченко — видатний український письменник, журналіст, прогресивний громадський діяч, ім'я якого поступово повертається з незаслуженого забуття до наших сучасників. Його настанови й рекомендації дедалі частіше беруть на озброєння викладачі вищих навчальних закладів та вчителі середніх шкіл, вихователі дошкільних закладів.

Етнографічна діяльність Бориса Грінченка

Наукові читання до 150-річчя Бориса Грінченка

 

До блискучої плеяди подвижників української науки і культури другої половини ХІХ – початку ХХ ст. належить видатний український науковець Борис Дмитрович Грінченко (1863-1910), діяльність і творчість якого стали невід’ємною складовою української етнології та історії.