Жанрово-стильова специфіка роману В. Підмогильного «Місто»

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

Проблемам розвитку українського роману присвячено значну як за обсягом, так і за змістом кількість наукових досліджень. Ґрунтовністю позначені історико-літературні праці, які торкаються питань типології  роману, специфіки окремих його різновидів. Естетична рухомість цієї форми, нові аспекти романного мислення спонукають науковців повертатися до історії становлення роману, з’ясовувати його сутність.­

        Тематична спрямованість, жанрово-стильові та образно-мовні особливості значного масиву української романістики досліджуються у монографіях Миколи Васьківа,  Анатолія Гуляка, Тетяни Денисової , Миколи Ільницького, Михайла Наєнка, Анатолія Погрібного, Любомира Сеника. Цінні висновки про жанрові особливості роману, про розвиток української прози містять праці Віри Агеєвої, Вадима Кожинова, Івана Кошелівця, Владислава Панченка, Григорія Сивоконя.

     Ім'я В.Підмогильного глибоко аналізувалося у працях (Миколи Зерова, Юрія Клена, Володимира Коряка, Андрія Ніковського, Валер’яна Поліщука, Фелікса Якубовського та інших). Здебільшого – це студії, присвячені висвітленню життєвого шляху та деяким  аспектам.

Тому перед естетичною рецепцією постала проблема прояснення специфіки концептуальних структур творчості автора, зокрема роману "Місто", та похідних від нього визначальних жанрово-стильових компонентів. Комплексно ця тема  ще не була об’єктом спеціального вивчення.

Актуальність проблеми, її недостатнє висвітлення в сучасному літературознавстві, а також практична необхідність вивчення творчості  В.Підмогильного в загальноосвітніх закладах зумовила вибір теми дослідження: "Жанрово-стильова специфіка роману "Місто"".    

Мета роботи полягає у здійсненні аналізу жанрово-стильових ознак роману "Місто".

Об’єкт  дослідження – роман В. Підмогильного “Місто”.

Предмет дослідження – жанрова та стильова специфіка роману Підмогильного, яка з’ясовує своєрідність романного мислення письменника.

Джерельною  базою  стали наукові розробки, літературна критика відомих літературознавців Віри Агеєвої, Анатолія Гуляка, Тетяни Денисової, Віталія Дончика, Анатолія Погрібного, Любомира Сеника, Валер’яна Фащенка про українську романістику.

Нами було здійснено аналіз теоретичних питань з досліджуваної проблеми, вивчення генези романного жанру, у результаті визначаємо, що роман – це вічно шукаючий, вічно досліджуючий себе самого і переглядаючий форми жанр. Процес становлення роману не закінчився. Нині він вступає в нову фазу. Для епохи сучасного романного жанру характерне надзвичайне ускладнення і поглиблення художнього світу, надзвичайний ріст людськості і критицизму. Ці риси й визначають розвиток роману на сьогодні. 

Це дало підставу здійснити літературознавчий аналіз через призму жанристики роману «Місто». Досліджено маргіналізацію, як стильову ознаку роману. Зроблено висновок, що обираючи маргіналізацію як своєрідний стиль, В. Підмогильний показав вплив міграційних процесів на поведінку своїх героїв. У своєму романі автор не пропонує райдужних перспектив у розв'язанні маргінального питання українського суспільства. Він обмежується формулюванням проблеми, не вирішуючи її і залишаючи читачеві простір для подальших роздумів.

      Далі  проаналізовано хронотоп дороги як жанрово-стильову ознаку роману. Аналіз просторового образу дороги роману “Місто” дав можливість виявити його структурні елементи – час, простір, головний герой, мета і рух до мети. Така багатоскладова структура хронотопу дороги дозволяє трактувати цей образ як хронотопний комплекс. У романі хронотоп дороги відіграє важливу сюжетно-композиційну роль. Через тісно пов’язані із ним мотиви зустрічі, пошуку, здобування, втрати, які знаменують певні етапи життєвого шляху головного героя, утворюються окремі самостійні сюжети. Крім того, виступаючи об’єднуючим чинником основних просторових образів роману, хронотоп дороги забезпечує цілісність художнього твору.

     Дослідження художньої моделі буття в романі довело, що письменник зображав людину, яка перебуває в складних стосунках зі світом та оточенням. Намагаючись пізнати таємниці світу, розгадати одвічну загадку людини, а також осмислити її ідеали та прагнення, Підмогильний створив героїв з різними ціннісними орієнтаціями в житті, що дає можливість виділити своєрідні художні моделі буття героїв у романі через подані певні соціальні та психологічні типи.

Аналіз внутрішньої структури роману «Місто»  дає підстави вважати його інтелектуальним романом. Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді, і ньому розгортається проблема маргінальності, наповнюється хронотоп дороги.

     Роман "Місто" В. Підмогильного включено до шкільної програми. Він відкриває нові можливості для формування широкого світогляду громадянина України, здатного сприймати дійсність під різними кутами зору.

     Дослідження жанрової та стильової специфіки роману «Місто» В. Підмогильного спрямоване на осягнення роману, сприяє формуванню у читача здатності глибоко розуміти реалій життя, використовувати свій український менталітет для того, аби пізнавати нові явища культурного життя.

     Роман В. Підмогильного "Місто" є новим своєрідним каналом світосприйняття, світовідчуття і відіграє велику роль у формуванні світогляду особистості, у набутті нею нового життєвого досвіду.