ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СЕМИКЛАСНИКІВ НА ІНТЕГРОВАНИХ УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 Пропоноване дослідження  зумовлене необхідністю підвищення рівня розвитку мовної компетенції учнів, формування якої передбачає засвоєння лінгвістичної теорії як на уроках української, так і на уроках російської мови. На інтегрованих уроках засвоєння лінгвістичної теорії, що є спільною, відбувається у взаємозв’язку, забезпечує ґрунтовність та системність знань учнів, дозволяє раціонально розподілити час на опрацювання теоретичних відомостей та формування мовних умінь і навичок учнів.

Тому зараз актуальним є розвиток мовної компетенції саме на інтегрованих уроках української мови у школах з російською мовою навчання.

Проблемі становлення й розвитку мовної компетенції та особливостям інтегрованого навчання приділяли увагу психологи, лінгвісти, методисти. Проте, незважаючи на певні досягнення у дослідженні, нерозкритим залишається питання про її формування на інтегрованих уроках української мови в школах із російською мовою навчання.

Метою нашого  дослідження було  визначення педагогічних умов розвитку мовної компетенції під час інтегрованого навчання.

Досягнення поставленої мети потребувало розв’язання низки завдань, у дослідженні яких були використані теоретичні методи дослідження (аналіз наукових досліджень психолінгвістичної, психологічної, педагогічної та навчально-методичної літератури, зіставлення та узагальнення наукових даних з проблемами дослідження) та емпіричні методи дослідження (спостереження та аналіз уроків української мови; індивідуальні бесіди з учителями та учнями, проведення анкетування, констатувального експерименту.)

Нами було зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція» й встановлено різницю між ними .

У роботі поняття «мовна компетенція» визначено як багатоаспектне поняття, що становить єдність таких складників, як знання мови (української, російської), знання певних фонетичних, лексичних, граматичних і стилістичних норм літературної мови; розуміння чужого мовлення (правильне значення слів), уміння будувати мовні висловлювання таким чином, щоб вони були правильними й зрозумілими слухачу; явище, що охоплює цілу низку  спеціальних здібностей, знань, умінь, навичок мовної поведінки для успішного здійснення мовленнєвої діяльності в конкретних умовах спілкування.

Аналіз наукової літератури дозволив стверджувати,що в багатонаціональних країнах спостерігається певний процес взаємодії мов, який називається двомовністю (білінґвізм) чи багатомовністю (полілінґвізм). В умовах сьогодення українська мова є державною, вона виконує більшість суспільних функцій, окрім української мови велику роль відіграє й російська мова, особливо в південно-східному регіоні країни. На підставі зазначеного вище нами були розглянуті психологічні засади розвитку мовної компетенції в умовах  двомовного навчання. Серед яких виділяємо аперцепцію .у школах з російською мовою викладання сприйняття української мови завдяки аперцепції відбувається через набутий досвід з російської. Оскільки українська і російська мови близькоспоріднені, у системах цих мов є багато спільного. Однак є і ряд відмінностей. Через це в процесі засвоєння навчального матеріалу української мови виникає як транспозиція), так і (інтерференція)).

За роботами лінгводидактів ми визначили умови, що сприяють забезпеченню транспозиції при вивченні української мови російськомовними учнями – вони представлені на слайді.

Проаналізувавши наукові дослідження, ми дійшли до висновків, що у школах із російською мовою навчання ефективність процесу формування мовної компетенції залежить від того, як будуть використані явища інтерференції та транспозиції у навчальному процесі. Тому на сьогоднішній день актуальним є впровадження системи інтегрованих уроків української мови, які сприятимуть формуванню мовної компетенції в учнів, враховуватимуть явища транспозиції та інтерференції.

Нами було здійснено порівняльну характеристику Державного стандарту загальної середньої освіти України (Мовна змістова лінія) 2004 та 2011 років (У новому Державному стандарті зазначені позитивні зміни: наступність змісту базової та повної загальної середньої освіти, впровадження особистісно-орієнтованого підходу у навчанні,формування ключових компетентностей, розроблений єдиний зміст стандарту для усіх мов навчання, зміст стандарту максимально розвантажений, логічно вибудуваний, доступний);

Проведений порівняльний аналіз основних положень чинних програм та підручників  з української та російської мов для сьомого класу  дозволив стверджувати, що в обох програмах більша частина інформації дублюється, тому, на нашу думку, при вивченні української мови у школах з російською мовою навчання  слід покладатися на  відомості, які учні отримали у попередніх класах та на заняттях з російської мови, та використовувати інтеграцію на уроках української мови).

 У процесі аналізу стану роботи з розвитку мовної компетенції на інтегрованих уроках української мови, нами було проведено констатувальний експеримент.  До змісту експерименту було включено спостереження за педагогічною діяльністю вчителів української мови та літератури  міста Севастополя та навчальною діяльністю учнів сьомого класу Севастопольської спеціалізованої школи І –ІІІ ступенів із поглибленим вивченням німецької мови.

Спостереження, проведені на уроках української мови, дали змогу констатувати, що вчителі та студенти-практиканти, викладаючи тему, майже не застосовують інтеграцію як із російською мовою, так і з іншими предметами.

На основі виконаної роботи нами було проведено анкетування серед учителів (Аналіз одержаних результатів показав, що більшість вчителів (65%) використовують традиційні форми і методи формування мовної компетенції учнів. Учителі акцентували увагу на часовій обмеженості, невідповідності календарно-тематичного планування з обох предметів, відсутності необхідного методичного забезпечення та відсутність технічних засобів.

Нами було проведено опитування серед учнів (В анкетуванні брали участь 60 учнів (7-А- 28 учнів, 7-Б – 32 учні). Було з’ясовано, що деякі учні не виявляли позитивної мотивації до вивчення української мови. Окремі учні (25%) вважають українську мову складовою навчального процесу і вивчають її тільки для отримання оцінки. Більшість дітей (58, 3%)  цікавить українська мова, Ці учні хотіли б володіти українською мовою на високому рівні.

Таким чином,  Констатувальний експеримент підтвердив нашу гіпотезу про те, що для розвитку мовної компетенції в умовах двомовного навчання на уроках української мови слід використовувати інтеграцію з російською мовою.

На основі вищеназваних спостережень нами було сформульовано педагогічні умови розвитку мовної компетенції на інтегрованих уроках української та російської мов.

1)                 структурно-змістове забезпечення процесу формування мовної компетенції на інтегрованих уроках української мови,  яке передбачає перенесення знань з російської мови в українську, враховуючи спільні та специфічні для обох мов відомості; застосування прийомів порівняння та зіставлення граматичного матеріалу обох мов, переклад, робота над граматичною термінологією (організація транспозиції); порівняння несхожого граматичного матеріалу обох мов (попередження і подолання інтерференції);

2)                 якісне методичне забезпечення (використання підручників з обох мов, методичних розробок для навчання української мови як другої на інтегрованих уроках, порівняльних таблиць, наприклад, таблиці                      Т. Я. Фролової);

3)                 наявність педагогічних кадрів, наділених необхідними знаннями з теорії, методики й практики навчання української та російської мов у школах з російською мовою навчання (Учителі повинні добре володіти обома мовами);

4)                 мотиваційно-психологічне забезпечення (Для створення емоційного мотивування на уроці необхідно використовувати форму взаємодії двох учителів, а уроки ділити на два блоки – «говоримо російською», «говоримо українською». У такому випадку термін звучання однієї мови має бути не менше двох хвилин,  Під час застосування інтеграції на уроці вчителям необхідно дотримуватися принципу доцільного (виправданого) мовлення, тобто не заважати іншому вчителеві, не перебивати його, а вербально підтримувати роботу учнів.   Для вивчення української мови  учитель повинен стимулювати, заохочувати учнів до її засвоєння.

Враховуючи усі зазначені вище педагогічні умови форм мовної компетенції, нами було розроблено конспекти інтегрованих уроків української та російської мов, проведення яких сприятиме формування в учнів мовної компетенції, враховуватиме явища транспозиції та інтерференції в умовах двомовного навчання. Конспекти представлені в додатках.

Нами було створено «Експрес-зошит» для роботи на інтегрованому уроці української та російської мов, виконання завдань, запропонованих у зошиті, допоможе забезпечити вчителям проконтролювати здійснення транспозиції і переконатися в тому, що учні, спираючись на знання з рідної мови, отримали знання з української мови. Зошит представлено в додатках.

Отже, проведений аналіз дозволив вивити, що за умови постійного використання інтеграції з російською мовою на уроках української мови підвищується рівень сформованості мовної компетенції. на інтегрованих уроках слід використовувати  методи порівняння, зіставлення систем обох мов,  що сприятиме організації транспозиції та подоланню інтерференції;

На підставі сказаного вище пріоритетним напрямом сучасної мовної освіти в Україні вважаємо створення системи уроків української мови (в класах з російською мовою навчання), на яких завдяки використанню міжпредметної інтеграції  з російської мовою та застосуванню названих вище пед. умов формуватиметься мовна компетенція.

       У межах одного дослідження неможливо приділити належну увагу кожному з аспектів обраної проблеми, що була порушена. Тому й намічене коло питань може стати предметом подальших досліджень з питань формування мовної компетенції семикласників на інтегрованих уроках української мови.

Апробація роботи. Основні положення дослідження викладені в опублікованій науковій статті  за результатами участі у Всеукраїнській науково-практичній студентській конференції «Мовленнєва діяльність: теорії, проблеми, перспективи», що відбулася 18-19 травня 2013 року на факультеті філології та журналістики Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського.