СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВЕРТАНЬ В ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

 Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
  «Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

View more PowerPoint from shinshilla

                  

     Українська мова належить до тих слов’янських мов, які для граматичного оформлення звертання зберегли кличний відмінок із прадавніх часів, тоді як інші слов’янські мови (російська, словацька тощо) втратили його. Тож у нашій мові сім відмінків. Борці за культуру рідної мови завжди обстоювали законні права цієї граматичної категорії, витіснення якої спричинило б зникнення оригінальної, збереженої у віках риси.

     Отже, будь-яке дослідження такого мовного явища, як звертання є актуальним. До того ж мова художнього поетичного твору завжди є благодатним ґрунтом для дослідження, особливо такий виразний мовленнєвий матеріал, яким є поетична творчість Лесі Українки.

     Темою курсової роботи є  «Стилістична роль звертань у творчості Лесі Українки».

     Об’єктом дослідження є мова поетичних творів Лесі Українки.

     Предметом дослідження є речення зі звертанням в поезії Лесі Українки.

     Мета роботи: дослідити особливості функціонування звертань в українській літературній мові взагалі та в  поетичній творчості Лесі Українки зокрема.

     Для досягнення мети курсової роботи необхідно вирішити такі завдання:

-          опрацювати наукову й науково-методичну літературу, що стосується звертання як синтаксичної категорії;

-          з’ясувати функціональне призначення звертань у системі української літературної мови;

-          виділити в тексті поезій Лесі Українки звертання у відповідному мовному оточенні;

-          визначити види звертань, з’ясувати їх стилістичні можливості.

     У роботі користувалися такими методами досліджень:

1.      Теоретичний (вивчення наукової літератури).

2.      Описовий.

3.      Статистичний.

         Науковим підґрунтям роботи стали такі джерела:

- І.Р. Вихованець «Семантико-синтаксична структура речення»,

- К.Ф. Шульжук «Складне речення в українській мові»,

- М.Я. Плющ «Сучасна українська літературна мова»;

- Б.М. Кулик «Курс сучасної української мови»;

-О.Д.Пономарів «Стилістика сучасної української мови»; «Культура слова. Мовностилістичні поради»;

- М.І. Пентилюк «Культура мови і стилістика»;

- С.Бевзенко «Сучасна українська літературна мова»;

- П.Дудик «Стилістика української мови», матеріали періодичних видань.

     Зміст роботи:

- вступу,

- два розділ (теоретичний і практичний),

- список літератури,

- додатки.

Дослідивши поезію Лесі Українки з'ясували:

- місце звертань у системі сучасної української літературної мови;

- призначення і стилістичні можливості звертань у мові;

- реалізація всіх видів звертань у творах Лесі Українки.

Таким чином, ми мали можливість дослідити функціонування звертання у власному літературному мовленні певного поета, але, разом з тим, дослідити функціонування звертання в художньому стилі української літературної мови. Звертання найчастіше вживаються в таких комунікативних різновидах речень, як спонукальні і питальні.

Морфологічно звертання має дві форми вияву – кличний і називний відмінки іменника або субстантивованої частини мови. Але потрібно зазначити, що спеціалізованим засобом вираження звертання в українській мові є кличний відмінок. Оказіонально в ролі звертання мовці використовують словоформи або синтаксичні конструкції, що означають осіб або предмети за якоюсь ознакою, але не називають їх.

    У ході дослідження було встановлено:

- поетеса найчастіше вживає риторичні звертання, які виступають засобами експресивності та емоційності мови.

Риторичні звертання використовуються:

-  як стилістичний прийом,

- як спосіб відтворити стан мовця, його вподобання, думки, почуття.

Риторичними звертаннями можуть виступати:

- загальні та власні назви людей,

- найменування речей,

- рослин і тварин,

- абстрактних понять,

- імена міфічних персонажів,

- історичні особи.

 Авторка часто звертається до України, до рідного краю, до дум, мрій тощо. Використовуючи риторичні звертання, Леся Українка збільшує експресивність, емоційність мови.

Усі поставлені нами питання були розв'язані.

•             проаналізовано функціональне призначення звертань у системі сучасної української літературної мови;

•             виділено в тексті поезій Лесі Українки звертання у відповідному мовному оточенні;

•             систематизовано види звертань, зроблено їх аналіз;

•             досліджені стилістичні можливості звертань у творах Лесі Українки.

Ми дійшли таких висновків:

•            звертання займає важливе місце в системі стилістичних засобів синтаксису;

•            звертання – це слово в реченні, що означає назву особи або предмета, до якого звернена мова;

•             крім свого прямого призначення – називати особу (предмет), до якої звернена мова, і залучати її увагу до висловленої думки, звертання може характеризувати цю особу, виражати певне суб'єктивне ставлення до неї того, хто говорить;

•             спеціальним засобом вираження звертання в українській мові є кличний відмінок;

•             є речення, які складаються з одного звертання – вокативні;

•            у поетичних творах Лесі Українки представлені всі види звертань, які функціонують у системі сучасної української мови. Усі звертання авторка використовує для вираження різноманітних смислових, функціональних і експресивних відтінків. Найчастіше у творах Лесі Українки ми зустрічаємо приклади риторичних звертань, рідше – вокативних речень.

Література

1.      Бевзенко С.П. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / Бевзенко С.П., Плющ М.Я.,  Грипас Н.Я. – Київ: Вища школа, 2001. – 430с.

2.      Безкровна І.О. Поетичний текст як комунікативний акт: типи адресатів// Мовознавство.– 1998. – с. 67- 72.

3.      Вихованець І. Р.  Граматика української мови. /Вихованець І.Р. – Київ : Либідь, 1993 – 368с.

4.      Дудик П. С. Стилістика української мови /Дудик П.С. / Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр Академія, 2005. –  368 с.

5.       

6.      Кононенко В. Синтаксичні зв‘язки в ускладненому реченні// Укр.мова і л-ра в шк.  – 1980. –  №1. с. 29-33.

7.      Кулик Б.М. Курс сучасної літературної мови. / Кулик Б.М. – Київ :  «Радянська школа», 1965. – 283 с.

8.      Ломонос Є.О. Вивчення творчості Лесі Українки  /Ломоносов Є.О./: Посіб. для вчителів.– К.: Рад. шк., 1987.– 208 с.

9.      Лутак Т.І. Вторинна предикація  як спосіб конденсації інформативного обсягу речення // Мовознавство.– 1986. – № 4. – с. 65-67.

10.  Міщенко Л. І. Леся Українка : посібник / Л. І. Міщенко. – К. : Рад. шк., 1986. – 304 с.

11.  Плющ М.Я. Функціональна співвідносність називного і кличного відмінків за значенням особи // Мовознавство.– 1983. – № 6. – с. 36-42.

12.  Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова / Плющ М.Я. – К.: 2005. – 324 с.

13.  Пономарів О. Д. Стилістика Сучасної української мови. / Пономарів О.Д.– Тернопіль: Навчальна книга,  2000. – 247 с.

14.  Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови  / Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф.: Проблемні питання. – К.: Вища шк., 1994. – 670 с.

15.  Слинько І. Речення із звертаннями, вставними словами, відокремленими другорядними членами// Укр. Мова і л-ра в шк. – 1980. – №2. – с. 46-51.

16.  Українка Л. Твори в двох томах. – Т.1. – К.: Наук.думка, 1986

17.  Шульжук К. Вивчення ускладнених речень// Укр.мова і л-ра в шк. – 1978. – №6. – с. 71-78.

18.  Шульжук К. Формування ускладненого речення в новій українській літературній мові// Мовознавство. – 1977. – №4. – с. 30-37.

 

Бодрова Тетяна,

студентка групи УМ 3

Науковий керівник:

ст. викл.  Надточій В.В.