Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»
View more PowerPoint from shinshilla
Актуальність
роботи зумовлена тим, що більшість учнів
роблять багато орфографічних помилок в диктантах та інших вправах різного
характеру, тому вчителям треба уникати в учнів помилок за допомогою роботи над
помилками і формувати в них навички робити таку роботу,як з усім класом, так і
самостійно, це важливо також і для того, щоб учні могли себе самостійно
перевіряти і надалі не робити помилок в цих орфограммах.
Мета роботи полягає в формуванні самостійно виконувати роботу над помилками.
Орфографічна грамотність як частина загальної
мовної культури складається внаслідок вивчення теорії, свідомого засвоєння
правописних правил і проведення системи тренувальних вправ, що забезпечують
вироблення необхідних умінь і навичок. У процесі роботи над вправами активну
участь беруть усі види пам'яті — слухова, зорова, моторна, розвивається
мислення. Вироблення міцних правописних навичок забезпечує поступовий перехід
від окремих вправ до виконання самостійних письмових робіт. Традиційно
розрізняють такі основні види орфографічних вправ: списування, орфографічний
розбір, вправи з орфографічними словниками, різні види диктантів, запис тексту,
вивченого напам'ять, перекази, твори.
У системі тренувальних вправ з орфографії
велике місце посідають диктанти. Це одна з найефективніших форм роботи, що сприяє виробленню міцних
орфографічних навичок. Звичайно, диктант використовують і для формування
пунктуаційних навичок, а також і для закріплення знань з фонетики, лексики,
граматики. Цінність диктанту в тому, що в процесі його написання учні
призвичаюються до активної й організованої колективної праці, адже за один і
той самий час треба виконати однакове завдання. Диктант привчає учнів писати з
максимальним зосередженням уваги, розвиває пам'ять, зір, слух, вироблює вміння
свідомо користуватися орфографічними правилами.
У методиці й практиці
навчання існує багато різних видів диктантів, кількість яких поступово
збільшується. Різні методисти користуються неоднаковою класифікацією диктантів.
Найзручніше класифікувати диктанти, враховуючи такі три критерії: мета
проведення, характер запису диктов аного тексту, час пояснення правопису
орфограм у тексті.
Успішне оволодіння орфографією, передбачає чітко організовану роботу над
помилками, до якої слід старанно готуватися. Підготовка розпочинається з
дбайливої перевірка письмових робіт, обліку й класифікації помилок. Методика й
техніка виправлення помилок може бути різною залежно від періоду навчання,
підготовленості класу, організації наступної роботи над помилками. Виправлення може
бути таким:
а) неправильно записану літеру чи частину слова вчитель закреслює, зверху пиши правильно, орфограму підкреслює двома рисками, на полі вертикальною рискою відзначає факт наявності помилки й рядку;
б) орфограму, в якій припущена помилка, підкреслює без надписування в правильному вигляді;
в) тільки на полі відзначає наявність помилки в рядку.
а) неправильно записану літеру чи частину слова вчитель закреслює, зверху пиши правильно, орфограму підкреслює двома рисками, на полі вертикальною рискою відзначає факт наявності помилки й рядку;
б) орфограму, в якій припущена помилка, підкреслює без надписування в правильному вигляді;
в) тільки на полі відзначає наявність помилки в рядку.
Після перевірки письмових робіт помилки облікують
і класифікують. Облік помилок дає змогу встановити рівень грамотності учнів, їх
знання і навички з орфографії. Облік і класифікація помилок допомагають
визначити шляхи роботи над усуненням їх. У процесі класифікації помилки
групують, виявляють типові, індивідуальні. Класифікація помилок є необхідною
умовою й основою для планування і проведення уроків аналізу їх. Безпосередньо на уроці аналізу орфографічних помилок
спершу дається загальна характеристика виконаної письмової роботи в зіставленні
з попередньою, оголошуються оцінки, а потім опрацьовується кожне порушене
правило. Учні формулюють орфографічне правило, ілюструють прикладами, виконують
систему тренувальних вправ, виписують слова з диктанту чи іншої письмової
роботи, в яких були припущені помилки. Проте варіанти проведення самої роботи
над помилками можуть бути різними. Наприклад, робота може розпочатися
виписуванням слів, в яких учні допустили помилку, а вже далі йде аналіз
помилки, формулювання правил, виконання різних вправ. Можна робити й навпаки:
спочатку виконати тренувальні вправи, опрацювати правила, а на завершення виписати
слова з диктанту і т.п. Спостереження за навчальним процесом, бесіди з
учнями переконують, що орфографічні помилки найчастіше виникають не тому, що
учень не знає правила (більшість учнів правила знають), а тому, що він не
«відчуває», де потрібно застосувати правило, тобто не розпізнає орфограму.
Здатність «відчувати» орфограми, розпізнавати їх в усному мовленні й на письмі — необхідна умова оволодіння орфографічними нормами. Вже при сприйнятті слова на слух у школярів повинен спрацьовувати «сигнал уваги» на орфограму. Важлива роль у вихованні орфографічної пильності, уваги, уміння розпізнавати орфограму на слух належить фонетичному аналізу. Потрібно, щоб учні усвідомили, що орфографічні помилки можуть бути насамперед там, де є фонема в слабкій позиції, і набули автоматизованих навичок розпізнавати на слух звуки слабких позицій. Учні повинні засвоїти: якщо фонема в слабкій позиції, слід застосувати правило.
Здатність «відчувати» орфограми, розпізнавати їх в усному мовленні й на письмі — необхідна умова оволодіння орфографічними нормами. Вже при сприйнятті слова на слух у школярів повинен спрацьовувати «сигнал уваги» на орфограму. Важлива роль у вихованні орфографічної пильності, уваги, уміння розпізнавати орфограму на слух належить фонетичному аналізу. Потрібно, щоб учні усвідомили, що орфографічні помилки можуть бути насамперед там, де є фонема в слабкій позиції, і набули автоматизованих навичок розпізнавати на слух звуки слабких позицій. Учні повинні засвоїти: якщо фонема в слабкій позиції, слід застосувати правило.
Звичайно, не можна припиняти роботи над
помилками й після дбайливого їх аналізу. І надалі необхідно виконувати спеціальні
вправи на ті правила, що найчастіше порушуються; включати приклади на раніше
опрацьовані правила в наступні вправи, присвячені вивченню нових орфографічних
тем; організовувати добір учнями прикладів на такі правила; використовувати
настінні словники важких у правописному відношенні слів; здійснювати
систематичне і багаторазове повторення, розраховане на повне усунення помилок.
Список
використаної літератури
1. Методика вивчення української мови в школі/О.М.Бєляєв, В.Я.Мельничайко, М.І.Пентелюк, ГМ.Передрій, Л.П.Рожило.-К.:Рад.школа, 1987.-246с
2. Методика викладання українськой мови а середній школі/ За ред.. І.С.Олійника.-К.:Вища школа,1989.-439с
3. Методика викладання української мови в середній школі/За ред. С. X.Чавдарова і В.І.Масальського. -К.: Радянська школа, 1962. -493с.
4. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах/За ред. М.І.Пентелюк:Підручник для студентів-філологів.-К.:Ленвіт,2000.-264с
5. Норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів з української мови в 5—11 класах шкіл з українською та російською мовами навчання. - К. с.240
6. Горбачук В. Т. Класифікація диктантів. - Українська мова і література в школі, 1968. – 269с
7. Дмитровський Є.М. Методика викладання української мови в середній школі. - К.: Радянська школа, 1965. – 278с.
1. Методика вивчення української мови в школі/О.М.Бєляєв, В.Я.Мельничайко, М.І.Пентелюк, ГМ.Передрій, Л.П.Рожило.-К.:Рад.школа, 1987.-246с
2. Методика викладання українськой мови а середній школі/ За ред.. І.С.Олійника.-К.:Вища школа,1989.-439с
3. Методика викладання української мови в середній школі/За ред. С. X.Чавдарова і В.І.Масальського. -К.: Радянська школа, 1962. -493с.
4. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах/За ред. М.І.Пентелюк:Підручник для студентів-філологів.-К.:Ленвіт,2000.-264с
5. Норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів з української мови в 5—11 класах шкіл з українською та російською мовами навчання. - К. с.240
6. Горбачук В. Т. Класифікація диктантів. - Українська мова і література в школі, 1968. – 269с
7. Дмитровський Є.М. Методика викладання української мови в середній школі. - К.: Радянська школа, 1965. – 278с.
Виконала: студентка
групи УМ3
Глазкова Олена Юріївна
Науковий керівник:
канд. пед. наук Попова О. А.
Немає коментарів:
Дописати коментар