ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕМ У ТВОРАХ ОСТАПА ВИШНІ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки  
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

View more PowerPoint from shinshilla

 

Фразеологія як наука виникла лише на початку 20 століття, тому на даний момент фразеологія як лінгвістична дисципліна перебуває ще в стадії становлення. На сьогоднішній день нез’ясованими залишаються питання про статус фразеології, хто є основоположником даної дисципліни та велика кількість проблем з теорії даної науки.

    Науковий пошук у цих напрямках продовжується. Досить плідними є дослідження вітчизняних (зокрема російських та українських) мовознавців. Розробкою питань теорії фразеології займалися:

В.В.Виноградов, Є.Д.Поливанов, Л.А.Булаховський, В.Л.Архангельський, В.М.Мокієнко, В.П.Жуков, О.М.Мелерович, В.Г.Гак, Л.Г.Скрипник, М.Ф.Алефіренко, Л.Г.Авксентьєв, М.Т.Демський. Серед західних мовознавців слід відзначити Ш.Баллі та Л.П.Сміта.

Актуальність теми дослідження визначається  відсутністю ґрунтовного дослідження, присвяченого мові та індивідуальному стилю О. Вишні на фразеологічному рівні.

Об’єкт дослідження - мова творів Остапа Вишні «Мисливські усмішки».

Предмет дослідження – фраземи у «Мисливських усмішках» .

Мета дослідження: дослідити особливості вживання фразеологізмів у творах Остапа Вишні на матеріалі «Мисливські усмішки».

Завдання:

1. Розглянути класифікацію фразеологічних одиниць;

2. Розкрити сутність фразеологічних одиниць;

3. Виділили в тексті фраземи;

4.Дослідити їх функціонально-семантичні особливості.

У роботі використано такі методи дослідження,як аналіз і синтез, а також прийоми емпіричного дослідження: вичення наукової літератури, навчально-методичного матеріалу.

     Щодо класифікації фразеологізмів, то вона здійснюється на різних основах – структурно-семантичній, граматичній (генетичній), функціонально-стилістичній. Найпопулярнішою є структурно-семантична класифікація, яка ґрунтується на критерії семантичної злютованості або аналітичності значення фразеологізму. За цим критерієм В. Виноградов виділяє три типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.

У результаті дослідження,ми  дійшли таких висновків:
Фразеологічною одиницею називається стійке сполучення слів, які характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у мовленні.
Серед причин, що зумовлюють інтенсивне вживання фразеологізмів, виділимо такі, що є найважливішими:

-проста зрозуміла форма, відтворюваність за готовим зразком;

-лаконічність, стислість фразеологічних одиниць, досить економних за складом і дуже вагомих за змістом;

-образно-метафорична форма, емоційно-експресивна виразність фразеологізмів допомагає не тільки створити певні картини, образи, а й викликає емоційний відгук читача. Образно-емоційний характер усталених словосполучень робить текст цікавішим, пробуджує уяву читача;

-здатність фразеологічних засобів давати оцінку, виражати ставлення автора до зображуваних подій.

Усі фразеологізми автор використовує для вираження різноманітних смислових, функціональних і експресивних відтінків.
Фразеологічні одиниці є невичерпним джерелом посилення емоційності та експресивності художнього мовлення, що робить мову творів Остапа Вишні колоритною, емоційною, дотепною,влучною , гострою.
При опрацюванні  творів Остапа Вишні, ми виявили, що основний фонд фразеологізмів, досліджуваних у творах, становлять загальномовні одиниці, які фіксуються як тлумачними, так і фразеологічними словниками української мови.