ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ РИС ЛЮДСЬКОГО ХАРАКТЕРУ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки

«Сучасні орієнтири філологічних досліджень» 

View more PowerPoint from shinshilla

Надзвичайно багато мовознавців приділило свою увагу вивченню фразеологічних одиниць, їх дослідженню, написано безліч праць та укладено сотні фразеологічних словників. Зокрема, це такі науковці, як В. В. Виноградов,      Л. А. Булаховський, С. Гаврин та багато інших.

          Актуальність Кожна розвинена мова має у своєму складі значну кількість стійких словосполучень – фразеологізмів, що вживаються носіями мови завжди у звичному, сталому оформленні, виражають думку і сподівання самих мовців, їх історію, побут, культуру, єднають покоління.  

Світ фразеології сучасної української мови великий і багатообразний, тому кожен аспект його дослідження, безумовно, заслуговує належної  уваги.

        Об’єктом курсової роботи є фразеологія української мови.

        Предметом дослідження є фраземи на позначення рис людського характеру, їх структурні та функціонально-семантичні особливості.

        Мета роботи виявити серед фразеологізмів,які наявні в сучасній українській мові ті, у яких дається характеристика характеру людини. Визначити структурні та функціонально семантичні особливості українських фразем на позначення рис людського характеру

               Завдання:

1.      Охарактеризувати фразеологізм як особливу лінгвістичну одиницю.

2.      Визначити основні проблеми дослідження фразеологічних одиниць.

3.      Розглянути питання класифікації фразеологізмів.

4.      Виявити серед фразеологізмів СУМ ті, у яких дається оцінка характеру,вдачі людини.

5.      Визначити структурні особливості досліджуваних фразем.

6.      Зробити висновок.

У роботі використано такі методи теоретичного дослідження,як аналіз і синтез, а також наступні прийоми емперічного дослідження: вичення наукової літератури, навчально-методичного матеріалу.

           Фразеологізми є специфічними мовними формулами, картинами світу із закодованою інформацією про минуле, наших предків, їхній спосіб сприйняття світу та оцінку всього сущого; вони акумулюють культурні потенції народу, тільки йому притаманним способом маніфестують дух і неповторність ментальності нації.

Доведено, що найбільшого поширення набула класифікація фразеологізмів , запропонована  В. Виноградовим. Він подав семантичну класифікацію,виділивши три типи ФО:

—  фразеологічні зрощення: абсолютно неподільні, нерозкладні, немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких "немає ніяко­го зв'язку, навіть потенційного, зі значенням їх компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з'їсти ).

—  фразеологічні єдності — теж семантично неподільні фразеоло­гічні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (вітер у кишенях свистить, кров з молоком, тримати камінь за пазухою, без ножа різати ).

—  Фразеологічні сполучення — тип фраз, створюваних реалізацією зв'язаних значень слів (зачепити честь порушити питання).

У ході дослідження виокремлено та проаналізовано 2 групи ФО, а саме ФО на позначення таких рис людського характеру: позитивні, негативні.

     У результаті дослідження,ми встановили, що в українській мові існують фразеологізми, які позначають такі позитивні риси характеру людини: доброта,співчутливість,розум,хоробрість,відвага,сумління

Серед фразеологізмів української мови ми виділяємо ті,що позначають такі негативні риси характеру людини:

Боягузтво, покірність, балакучість, зухвалість,нерішучість, підступність, підлість ,нерозумність,дурість, жадність, егоїстичність,замкнутість, розбещеність ,бездушність, злість ,легковажність,нервува­ти, злостивитися.

В українській мові існують ФЗ на позначення якостей характеру, які не можна визначити як негативні чи позитивні, оскільки їх значення залежить від обставин, ситуації:

—  упертість, наполегливість: міцний горішок; твердий, як скеля; людина з характером.

—  хитрість: хитромудрий Одіссей; лисом підшитий; хитрий, як лис.

     У ході дослідження ми з`ясували,що в українській мові  переважають ФЗ на позначення якостей характеру людини, які виражають негативні риси.

Визначили структурні особливості фразем на позначення рис людського характеру.

У ході дослідження визначенні семантика й структура української фразеології на позначення рис людського характеру. Установлені основні фразеосемантичні групи фразеологізмів на позначення рис людського характеру. Показана структурно-семантична суть фразеологізмів. Виявлені структурно-семантичні моделі фразем на позначення рис людського характеру.

Список використаних джерел

—  Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського літературного мовлення. — К.: Наук, думка, 1973. — 288 с.

—  Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. — X.: Вища шк., 1977. — 232 с.

—  Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної української мови / Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. — К.; Знання, 2007. — 496 с.

Виконала: студентка групи УМ 3

Савчук Катерина Вікторівна

Науковий керівник:

старший викладач Надточій В. В.