четвер, 10 травня 2012 р.

ТИПИ ФРАЗЕМ У ТВОРАХ ОСТАПА ВИШНІ


 Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки 
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 
View more PowerPoint from shinshilla
Актуальність дослідження.  Одиниці фразеологічної системи в більшій мірі, ніж одиниці будь-якого іншого рівня мови, наділені національним колоритом.
          Остап Вишня як майстер української сатири і гумору гаряче підтримує все нове, прогресивне на виробництві, в побуті, культурі, в громадському житті, духовному бутті людини.
         Завдяки властивостям фразеологізмів, а саме: образності, експресивності та злитості значення мова стає яскравішою, емоційнішою, більш виразною. Саме тому наше дослідження є цілком актуальним.
Мета роботи: визначити функціонально-семантичнi особливостi українських фразеологізмів у творах Остапа Вишні.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
·         розглянути теоретичні аспекти дослідження фразеологічних одиниць української мови;
·         зробити вибірку фразеологічних одиниць із творiв Остапа Вишнi (“Вишневі усмішки»);
·         визначити функціонально-семантичнi особливостi фразеологізмів у збірці усмішок Остапа Вишні.
Об’єктом дослідження є мова «Вишневих усмішок» Остапа Вишні.
Предмет дослідження – фразеологізми у названих творах Остапа Вишні.
Методи дослідження. Синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження, метод суцільної вибірки, метод порiвняння.
         Визначено, що фразеологізм — відтворюване, цілісне за значенням, стійке за складом і структурою словосполучення.
          На відміну від слів фразеологізми:
         1) складаються із самостійних одиниць мови — слів,
          2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою.
З’ясовано, що найбільшого поширення набула семантична класифікація фразеологізмів, запропонована  В. Виноградовим:
— фразеологічні зрощення;
— фразеологічні єдності;
— фразеологічні сполучення.
Визначено, що найбільш практичною є класифікація за функціональним аспектом С. Гаврина:
1) образно-виразні стійкі сполуки;
2) еліптичні сполуки;
3) термінологічні фразеологізми;
4) афористичні фразеологізми;
5) контекстологічні сполуки;
6) ідіоми.
Загальна мова усмішок:
         · народна,
         · з влучною дотепністю,
· з іскристим гумором,
· афористичністю,
· пісенними мотивами.
Встановлено, що творча палітра Остапа Вишні досить різноманітна: це і лагідна, м'яка усмішка, сповнена любові і приязні до людини, й ущипливий дотеп, коли йдеться про безгосподарність, лінощі, безвідповідальність, неуцтво.
Образно-виразні стійкі сполуки: як маку; з редькою чай пити; руками розвожу; як шевська смола; на всі руки; очі й вбирав; чорта лисого; за залізну завісу; сверблять руки; скрегочуть зуби; очей одірвать не можна; очі рогом на лоба; ходором ходить; волосся дротом; як писанка; голова озколюється; мороз поза спиною; лікті собі кусатимете; пір’я посиплеться; не бий люто хвостом, а йди собi з богом; аж дим іде; лиха личина.
Еліптичні сполуки: нi пуху тобi ще й нi пiр'ячка; за вуха тягти; не погирить нечиста сила.
Афористичні фразеологізми: не пiшов, а полетів; скільки ж літ, скільки зим; говори правду, i тiльки правду; стахановській роботі; на «ланах широкополих»; гнiздо на гнiздi, травi нема де рости; у всякого свiй шлях широкий.
Контекстологічні сполуки: кліпнув очима; i нічичирк; збити з пантелику; засвербить язик; на хвості сидить; на кожному кроці; лупати баньками; сама тобi голова.
Ідіоми: одна нога тут, а друга там; йолки-палки; з усіх ніг. 
Всього виділено 63 фраземи,  з яких 42 (66 %) належать до образно-виразних стійких сполук, 3 (5 %) — до еліптичних сполук, 7 (11 %) — до афористичних фразеологізмів, 8 (13 %) — до контекстологічних сполук, 3 (5 %) — до ідіом.
Рекомендовані джерела:
1. Баранник Д.Х. Фразеологія в усному монологічному мовленні // Питання мовної культури. — К.: Наук, думка, 1968. — Вип. 2. — С. 34—38.
2. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избр. тр.: Лексикология и лексикография. — М.: Наука, 1977. — С. 140—161.
3. Остап Вишня Вишневі усмішки / [упорядкув., О.Дяченко]. — К. : Держлітвидав, 1950.
4. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. — К.: Наук, думка, 1973. —280 с.
5. Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної української мови / Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. — К.; Знання, 2007. — 496 с. 

 
Виконав: студент групи УМ 3
Дмитрієв Олексій Віталійович
Науковий керівник:
старший викладач Надточій В.В.

Немає коментарів:

Дописати коментар