Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»
View more PowerPoint from shinshilla
Актуальність дослідження. Одиниці фразеологічної системи в більшій
мірі, ніж одиниці будь-якого іншого рівня мови, наділені національним колоритом.
Остап Вишня як майстер української
сатири і гумору гаряче підтримує все нове, прогресивне
на виробництві, в побуті, культурі, в громадському житті, духовному бутті
людини.
Завдяки властивостям фразеологізмів, а
саме: образності, експресивності та злитості значення мова стає яскравішою,
емоційнішою, більш виразною. Саме тому наше дослідження є цілком актуальним.
Мета роботи:
визначити функціонально-семантичнi особливостi українських
фразеологізмів у творах
Остапа Вишні.
Реалізація
поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
·
розглянути
теоретичні аспекти дослідження фразеологічних одиниць української мови;
·
зробити
вибірку фразеологічних одиниць із творiв Остапа
Вишнi (“Вишневі усмішки»);
·
визначити функціонально-семантичнi особливостi фразеологізмів у збірці усмішок Остапа Вишні.
Об’єктом дослідження є мова «Вишневих усмішок» Остапа Вишні.
Предмет
дослідження –
фразеологізми у названих творах Остапа Вишні.
Методи
дослідження. Синтез,
аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя
дослідження, метод суцільної вибірки,
метод порiвняння.
Визначено, що фразеологізм
— відтворюване, цілісне за значенням, стійке за складом і структурою
словосполучення.
На
відміну від слів фразеологізми:
1)
складаються із самостійних одиниць мови — слів,
2) відрізняються більшою точністю
значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою.
З’ясовано, що
найбільшого поширення набула семантична
класифікація
фразеологізмів, запропонована В.В.
Виноградовим:
—
фразеологічні зрощення;
— фразеологічні
єдності;
—
фразеологічні сполучення.
Визначено,
що найбільш практичною є класифікація за
функціональним аспектом С. Гаврина:
1)
образно-виразні стійкі сполуки;
2) еліптичні
сполуки;
3)
термінологічні фразеологізми;
4)
афористичні фразеологізми;
5)
контекстологічні сполуки;
6) ідіоми.
Загальна мова усмішок:
· народна,
· з влучною
дотепністю,
· з іскристим
гумором,
· афористичністю,
· пісенними мотивами.
Встановлено, що творча палітра Остапа Вишні досить різноманітна: це
і лагідна, м'яка усмішка, сповнена любові і приязні до людини, й ущипливий
дотеп, коли йдеться про безгосподарність, лінощі, безвідповідальність, неуцтво.
Образно-виразні стійкі сполуки: як маку; з редькою чай пити; руками розвожу; як шевська смола; на всі
руки; очі й вбирав; чорта лисого; за залізну завісу; сверблять руки; скрегочуть
зуби; очей одірвать не можна; очі рогом на лоба; ходором ходить; волосся
дротом; як писанка; голова озколюється; мороз поза спиною; лікті собі
кусатимете; пір’я посиплеться; не бий люто хвостом, а йди собi з богом; аж дим
іде; лиха личина.
Еліптичні сполуки: нi пуху тобi ще й нi пiр'ячка; за вуха тягти; не погирить нечиста сила.
Афористичні фразеологізми: не пiшов, а полетів; скільки ж літ, скільки зим; говори правду, i тiльки
правду; стахановській роботі; на «ланах широкополих»; гнiздо на гнiздi, травi
нема де рости; у всякого свiй шлях широкий.
Контекстологічні сполуки: кліпнув очима; i нічичирк; збити з пантелику; засвербить язик; на хвості
сидить; на кожному кроці; лупати баньками; сама тобi голова.
Ідіоми: одна нога тут, а
друга там; йолки-палки; з усіх ніг.
Всього
виділено 63 фраземи, з яких 42 (66 %)
належать до образно-виразних стійких сполук, 3 (5 %) — до еліптичних сполук, 7
(11 %) — до афористичних фразеологізмів, 8 (13 %) — до контекстологічних
сполук, 3 (5 %) — до ідіом.
Рекомендовані джерела:
1. Баранник
Д.Х. Фразеологія в усному монологічному мовленні // Питання мовної культури. —
К.: Наук, думка, 1968. — Вип. 2. — С. 34—38.
2.
Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке //
Избр. тр.: Лексикология и лексикография. — М.: Наука, 1977. — С. 140—161.
3. Остап
Вишня Вишневі усмішки / [упорядкув., О.Дяченко]. — К. : Держлітвидав, 1950.
4. Скрипник Л.Г. Фразеологія української
мови. — К.: Наук, думка, 1973. —280 с.
5. Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної
української мови / Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. — К.; Знання, 2007. — 496 с.
Виконав: студент групи УМ 3
Дмитрієв Олексій Віталійович
Науковий керівник:
старший викладач Надточій В.В.
Немає коментарів:
Дописати коментар