Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
Українська мова є державною, тому її вивчення обов’язкове
у навчальних закладах різного типу, зокрема в школах з російською мовою
навчання. Питання, що пов’язані з вивченням української мови як державної у
середніх класах перебувають у полі зору таких
учених, як: Біляєв О.М., Пентилюк М.І., Коломійченко О.Ф., Іваненко В.К., Тихова В.І.. Однією з важливих проблем методики вивчення української мови як державної є формування вмінь фонетичного аналізу, оскільки від осмисленого засвоєння звукової системи залежить рівень сформованості не тільки фонетичних умінь, а й орфографічних, й орфоепічних тощо. Саме це обумовило вибір теми нашого дослідження.
учених, як: Біляєв О.М., Пентилюк М.І., Коломійченко О.Ф., Іваненко В.К., Тихова В.І.. Однією з важливих проблем методики вивчення української мови як державної є формування вмінь фонетичного аналізу, оскільки від осмисленого засвоєння звукової системи залежить рівень сформованості не тільки фонетичних умінь, а й орфографічних, й орфоепічних тощо. Саме це обумовило вибір теми нашого дослідження.
Об’єкт – процес формування вмінь фонетичного аналізу.
Предмет – види вправ для формування вмінь фонетичного аналізу
Мета – теоретично
обґрунтувати систему вправ і завдань для формування вміння фонетичного аналізу
слів української мови в школі з російською мовою навчання.
Мета зумовила завдання:
•
проаналізувати
наукову літературу за визначеною темою;
•
окреслити особливості формування вмінь
фонетичного аналізу слів у школі з
російською мовою навчання;
•
визначити види вправ для формування вмінь
фонетичного аналізу слів;
•
розробити вправи й завдання для формування
вмінь фонетичного аналізу слів в школі з російською мовою навчання.
Методи дослідження:
а) теоретичні :
аналіз наукової літератури; порівняльно-зіставний аналіз
звукової системи;
б) емпіричні: елементи
описового й системного методів, якісний
та кількісний аналіз вправ.
На основі праць лінгвістів української мови Н. Тоцької,
В. Лободи, російської мови –
А.В. Дудникова, В.Н. Нємченко, К.И. Демидової,
Т.А. Зуєвої ми визначили, що критерії класифікації голосних і приголосних
однакові в обох мовах:
голосні
класифікують за місцем творення (в укр. мові – переднього і заднього
ряду, у рос. мові – переднього, середнього, заднього ряду,), за способом
творення ( в укр. мові – високого,
середнього, високо-середнього, низького піднесення, у рос. мові - високого,
середнього, низького піднесення), за участю губ – лабіалізацією ( в обох мовах
– лабіалізовані й нелабіалізовані);
приголосні – за джерелом звука (участь
голосу та шуму; в обох мовах: сонорні, шумні – дзвінкі, глухі), за місцем
творення (в обох мовах: губні – губно-губні, губно-зубні; язикові –
передньоязикові: зубні, альвеолярні; середньоязикові, задньоязикові; в
укр. мові – й гортанний), за способом творення шуму ( в обох мовах:
проривні, щілинні, дрижачі, зімкнено-щілинні ( африкати ); в рос.
мові – й зімкнено-прохідні), за палаталізацією ( в укр. мові: палатальні,
палаталізовані, напівпалаталізовані; в рос. мові – палаталізовані (парні,
непарні м’які), не палаталізовані (непарні тверді)), за назалізацією ( в
обох мовах: назалізовані, неназалізовані ), за акустичним враженням ( в
обох мовах: шиплячі, свистячі).
Проаналізувавши класифікації голосних і
приголосних за різними критеріями, ми зробили порівняльно-зіставний аналіз системи консонантизму й
вокаліму й з’ясували, що в українській і в російській мовах однакові характеристики за всіма критеріями мають 14 приголосних звуків: / ґ /, / д /, /д׀/,
/ з /, / з׀/, / j /,
/ р /, / р׀ /, / с /, / с׀ /, / т /, / т׀/, / х /,
/ ц /; та 4 голосних: / і /, / е /,
/ у /, / о /. Інші звуки мають свої артикуляційно-акустичні риси. У системі консонантизму: за участю голосу й шуму – укр.: /в/ – сонорний, непарний;
/х/, /ц/, /ч/ – парні /г/, /͡дз /, / ͡дж /; рос.: /в/– дзвінкий, парний
/ф/; /х/, /ц/, /ч׀/ –
непарні; за місцем творення – укр.:
/ г / – гортанний; рос.: / г / – задньоязиковий; за способом творення шуму – укр.: / м /,/ н /,
/ н׀ /– проривні; / л /, / л׀ / – щілинні; рос.: / л /, / л׀ /,
/ м /, / м׀ /, /н /, / н׀ /–
зімкнено-прохідні. За палаталізацією
– укр.: / ͡дз/ /,
/ц׀ /;
рос.: /б׀/,
/п׀/,
/в׀/,
/ф׀ /,
/м׀ /,
/ ͞ш׀ /,
/ ͞ж׀
/, /ч׀ /;
за акустичним враженням – укр.:
/͡дж /, /ч/ – шиплячі; /͡дз/, /͡дз׀ /, /ц׀ / – свистячі; рос.: / ͞ш׀ /, / ͞ж׀ /, /ч׀ /– шиплячі. У
системі вокалізму: за місцем творення – укр.: /и/ –
переднього, /а/ – заднього ряду; рос.: /ы/,/а/– середнього ряду; за способом творення – укр.: /и/– високо-середнього піднесення; рос.: /ы/ – високого піднесення.
Методичними основами нашого дослідження
були праці таких вчених, як: М. І. Пентилюк, Т.Г. Окуневич,
З. Бакум, І.С. Олійник, В.К. Іваненко, Л.П. Рожило,
О.С. Скорик, О.Н. Хорошковська. Проаналізувавши методичну літературу
й науково-критичні дослідження ми дійшли висновків:
-
Формування вмінь
фонетичного аналізу – складний процес, який потребує використання різноманітних
методів і прийомів. Процес формування вмінь фонетичного аналізу складається з
двох етапів. На першому учні засвоюють
знання про систему вокалізму й консонантизму, на другому відбувається
формування на їх основі вмінь фонетичного аналізу. На етапі формування вмінь
найефективнішими є тренувальні методи навчання, а саме вправи.
-
Фонетичний аналіз
учені розглядають по-різному: прийом
звукобуквеного аналізу, фонетичний розбір, фонетико-графічний розбір. Він передбачає вироблення в учнів навичок сприймати на слух особливості звуків
мови й умінь розчленувати слово на склади та звуки, навичок запису слів
фонетичною транскрипцією, умінь
характеризувати звуки, умінь комплексного фонетичного аналізу.
-
Вміння фонетичного
аналізу слів узагальнюють теоретичні знання з фонетики і сприяють формуванню
фонетичних, орфоепічних та орфографічних навичок.
Проаналізувавши програму й підручник (Бондаренко Н.В.
Українська мова: підручник 5 класу загальгоосвіт. навч. закладів з навчанням
рос. та пол. мовами) ми дослідили, що особливість курсу вивчення фонетики у зв’язку з
орфографією, орфоепією і графікою полягає в цілеспрямованості більшості практичних завдань на формування орфоепічних
й орфографічних умінь. Серед 169 вправ, які подані у підручнику, лише 27, що
складають 16% спрямовані на формування вмінь фонетичного аналізу, тому ми розробили й запропонували систему
вправ, яка:
-
спрямована на
формування вмінь фонетичного аналізу слів української мови 5 класу
шкіл з російською мовою навчання; базується на теоретичних засадах методики навчання української мови в
школах з російською мовою навчання;
-
розроблена за
класифікацією В.Онищука містить: підготовчі вправи з
метою актуалізації знань про систему консонантизму й вокалізму; вступні вправи з метою розрізнення звуків й
осмислення їх ролі; тренувальні вправи з
метою засвоєння знань і закріплення вмінь; завершальні вправи спрямовані
на розв’язання завдань творчого характеру й перевірку сформованих вмінь й
навичок.
На нашу думку,
розроблена система вправ відповідає
вимогам програми мовної змістової лінії
й забезпечує засвоєння знань про
систему вокалізму й консонантизму та формування на їх основі вмінь фонетичного
аналізу. Вона ґрунтується на принципі від простого до складного й стане корисним додатковим матеріалом для вчителів, які
викладають українську мову в школі з російською мовою навчання в п’ятому класі.
Література
1.
Бакум З.П. Система завдань і вправ для формування мовної особистості на профільному рівні
навчання фонетики / З.П. Бакум //
Філологічні студії : збірник наукових праць. – Кривий Ріг :
Видавничий дім, 2010. – №4. – С. 140 – 149
2.
Демидова К.И.
Современный
русский литературный язык : учеб. пособие / К.И. Демидова, Т.А. Зуева. – 3-е
изд. – М.: Флинта: Наука, 2007. – 320 с.
3.
Дудников А.В.
Современный
русский язык: учеб. для филол. спец. вузов союзных и авт. респ./ А.В. Дудников.
– М.: Высш. шк., 1990. – 424 с.
4.
Методика викладання
української мови в середній школі: навч. посібник / І.С. Олійник,
В.К. Іваненко, Л.П. Рожило, О.С. Скорик; за ред.
І.С. Олійника. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вища школа. Головне
вид-во, 1989. – 439 с.
5.
Методика навчання
рідної мови в середніх навчальних закладах: підручник для студентів філологів /
М.І. Пентилюк, А.К. Галетова, С.О. Караман, Т.В. Коршун, А.В. Нікітіна,
І.П. Лопушинський; за ред. М.І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2000. – 264 с.
6.
Немченко В.Н.
Введение в языкознание: учебник для вузов / В.Н. Немченко. – М.: Дрофа,
2008 . – 703 с.
7.
Сучасна українська
літературна мова: підручник / за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994. – 414 с.
8.
Сучасна українська
літературна мова: підручник для студ. філ. спец. вищих навч. закладів / А.П.
Грищенко, Л.І. Мацько, М.Я. Плющ, Н.І. Тоцька, І.М. Уздиган; за ред. А.П.
Грищенка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища школа, 1997. – 493 с.
9.
Хорошковська О.Н. Лінгводидактична система початкового
навчання української мови у школах з російською мовою викладання /
О.Н. Хорошковська. – наукове вид. – К.: ВАТ.УкрНДІПСК, 1999. – 306 с.
Тетяна Кріпакова
студентка групи
УМ-3
Науковий
керівник:
старший
викладач
Ковтун І.М
Немає коментарів:
Дописати коментар