четвер, 10 травня 2012 р.

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки  
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»


 
View more PowerPoint from shinshilla

Російська та українська мови постійно перебувають у мовному контакті, що спричинює проблему подолання наслідків взаємодії мов, пошуку шляхів подолання труднощів розуміння носіями одної мови текстів створених іншою, проблем порушень мовних норм у мовленні іншою спорідненою мовою.
Мовна система кожної мови вирізняється особливими, притаманними саме їй рисами, що неодмінно виявляється в граматичній будові, граматичних категоріях, засобах формотворення. Дієслово як центральна частина мови, що має специфічні граматичні категорії і є носієм процесуальної ознаки, у споріднених мовах характеризується як низкою спільних, так і специфічних ознак функціонування та формотворення. Порівняльний аналіз дієслівних форм в українських та російських текстах дає можливість зрозуміти труднощі  російськомовного читача у сприйнятті українського тексту, а також встановити граматичні форми дієслова, що спричинюють інтерферентні помилки при відтворенні та продукуванні текстів українською мовою. Уважаємо актуальним простежити функціонування дієслівних форм на українському та російському варіантах одного тексту, що дасть можливість виявити їх спільні й відмінні ознаки та засоби вираження мовних категорій.
Матеріалом для аналізу було обрано текст повісті популярної сучасної української письменниці Марії Матіос «Солодка Даруся» (2004 рік). Переклад твору,  зроблений О.Мариничевою та С.Соложенкіним, вийшов у 2007 році в російському видавництві «Братонеж».
Мета дослідження: на основі порівняльного аналізу дієслівних форм в українському та російському текстах повісті Марії Матіос «Солодка Даруся» визначити співвідносні типи дієслівних утворень.
На основі вивчення праць В. Горпинича, М. Жовтобрюха, М. Леонової, О. Пономарева, В. Русанівського, з’ясовано основні підходи до визначення дієслова. Значна кількість науковців, визначають дієслово як частину мови, що має категоріальне значення процесуальної дії, вираженої в категоріях виду, стану, способу, часу, особи. На першорядному статусі дієслова в системі частин мови наголошує І. Вихованець, підкреслюючи, що дієслово є центральним класом слів, що виражають дії, процеси та стани, виступають організаційним ядром елементарного простого речення [1,  с. 217]. Під дієсловом розуміється клас слів, що протиставляється іменникові, як частині мови на позначення предметів. Традиційна граматика визначає дієслово як частину мови, що є носієм динамічної ознаки, семантичні складові якої передаються досить складною системою граматичних категорій і граматичних форм [5, с.152], саме таке визначення подано в енциклопедії української мови.
Аналіз робіт граматистів І. Вихованця, В. Горпинича, К. Городенської, А. Грищенка, І. Кучеренка, В. Русанівського дозволив визначити складові системи дієслівних утворень СУЛМ. До системи дієслів належать дієвідмінювані дієслова, неособові дієслівні утворення – дієприкметник, дієприслівник, інфінітив, присудкова форма на -но, -то [5, с. 154]. Усі дієслівні форми (особова форма, інфінітив, дієприкметник, дієприслівник, форми на -но, -то) в сукупності формують дієслівну парадигму, кожний член якої має спільні (однакові) лексичні семи (спільну лексичну семантику ) і спільні та відмінні граматичні семи (різне граматичне вираження) [2, с. 160].
З метою визначення співвідносних типів нами було проведено відбір дієслів та інших дієслівних форм у оригінальному тексті повісті «Солодка Даруся» Марії Матіос та її перекладі. Загальна кількість вибірки становила близько трьохсот слів. Відібрані дієслова було згруповано за типом дієслівних утворень. У результаті аналізу граматичного значення, граматичної форми, засобів формотворення та семантики слів кожної групи, було визначено такі співвідносні типи дієслівних утворень, що відрізняються ступенем збігу в російській та українській мовах:
1) дієслівні пари, у яких повністю збігається лексичне значення, граматичні форми, при незначних відмінностях фонетичної звукової форми (фонетичної структури);
2) дієслівні пари, у яких повністю збігається лексичне значення, але відрізняються засобами формотворення;
3) дієслівні пари, які мають відмінності в семантиці аналізованих слів.
У результаті граматичного аналізу дієслівних утворень було визначено, що граматичне значення українських дієслів та дієслівних форм переважно зберігається. Зафіксовано лише один випадок, коли перекладач використав замість інфінітива  «вертатися» в словосполученні «ніби вертатися з того світу» дієвідмінюване дієслово теперішнього часу 3 особи однини: «будто возвращается с того света».
Аналіз вибраних з тексту інфінітивів показав, що оскільки інфінітиви в українській і російській мовах мають відмінності формотворення: укр. афікс -ти, в рос. -ть, то найчисельніша група дієслів ті, в яких повністю збігається лексичне значення, але відрізняються засобами формотворення: відходити, обертати, згадувати, сумувати, терпіти, топитися, сміятися. Наприклад, «мусить вона відходити тиждень – неделю целую она отходит», «давала себе обертати – позволяла себя оборачивать», «не хоче згадувати про нього – не хочет вспоминать его», «Чому дерево має сумувати – Почему дерево должно грустить», «нема її сили терпіти той безконечний біль – Нет сил терпеть эту бесконечную боль», «вона прийшла топитися – она пришла топиться», «хіба годиться з неї сміятися – разве можно над ней смеяться», «їй хочеться жити – ей хочется жить».
Група слів, які мають відмінності в семантиці, у тексті повісті представлена парами: «казати» - «рассказывать»,  «лізти» - «входить», «ставати у воду» - «заходить в воду». Як правило, при ці дієслова виступають у складі українських фразеологізмів, і при перекладі можуть зазнавати втрати експресивне маркування.
На основі аналізу часових форм дієслів у тексті повісті зроблено висновок про частотність вживання форм минулого часу (112 випадків), порівняно з формами теперішнього (69) та майбутнього (21), що пояснюються специфікою хронотопу повісті (одповідається про події, що вже відбулися).    
Повний збіг кореневої семи та засобів формотворення було зафіксовано у низки дієслів минулого часу: брали, пропали, принесла, взяла, передумала. Наприклад, «у кого георгіни брали – у кого георгины брали», «пропали квіти – пропали цветы», «сама принесла навесні – сама принесла весной», «носила викопане коріння – носила выкопанные корни», «вже й сваритися із своїм Славком передумала - даже ругаться со своим Славком передумала». Проте досить часто в таких дієслівних парах зафіксовано було акцентологічні та фонетичні відмінності. 
Відмінності формотворення при повному збереженні лексичного значення зустрічаємо у словах у формах чоловічого роду минулого часу (укр. афікс , рос. – л): розпилював, заборонив, запретил. Наприклад, «Дмитро-газозварювальник розпилював шайбу – Дмитрий-газосварщик распиливал шайбу», «заборонив домашнім близько підступатися до води – запретил домашним близко подступаться к воде». При цьому пари слів часто відрізняються не тільки формотворчими афіксами, а виявляють особливості словотворення.
Зафіксовано й дієслова минулого часу, які мають відмінності в семантиці аналізованих одиниць у російській та українській мовах:  пильнувала/ обхаживала (пор. укр. обходити); скрутилися/ свернулась (пор. скрутить); притисла/прижала (пор. рос. тиснуть); загорнула/завернула (пор. укр. завертати). Наприклад: «Я свої як не пильнувала – я свои как ни обхаживала», «Скрутилися, як равлики – свернулись, как улитки», притиснула «притиснула до грудей та й гріє – прижала к груди и греет», загорнула «Загорнула в біленьку хусточку хліб – завернула хлеб в белый платочек».
Відмінності формотворення при повному збереженні лексичного значення зустрічаємо у дієсловах теперішнього часу 3 особи однини (укр. афікс , рос. -ет): питає, знає, викидає, відповідає, коротає, заплітає-розплітає, розуміє, розказує, шморгає, допитуються, вкривається, сидить, хапається. Наприклад, «питає Васюта – спрашивает Василина», «та Божка його знає – да Боженька его знает», «викидає оберемок айстр на стежку – бросает она охапку астр на дорожку», «усі допитуються – все допытываются», «відповідає Марія  – отвечает Мария», «в ковдру, якою сама вкривається  – в одеяло, которым сама укрывается», «як мені дні коротає – он мне теперь дни укорачивает», «Даруся сидить на теплій, іще майже літній землі – Даруся сидит на теплой, почти еще летней, земле», «заплітає-розплітає давно поріділу сиву косу – заплетает-расплетает давно поредевшую седую свою косу», «вона все розуміє – она все понимает», «розказує, що хоче – рассказывает о чем хочет», «навіть Даруся хапається за голову – даже Даруся хватается за голову», «шморгає носом  – шмыгает носом». При цьому пари слів часто відрізняються не тільки формотворчими афіксами, а виявляють особливості словотворення.
Повний збіг кореневої семи та засобів формотворення було зафіксовано в одному випадку, при перекладі слова люблю. Наприклад:  «Я люблю, аби були великі і пишні квіти – Я люблю, чтобы цветы были большие да пышные».
Зафіксовано й дієслова теперішнього часу, які мають відмінності в семантиці аналізованих одиниць у російській та українській мовах: наприклад, чує/ чувствует (пор. рос. слышать); проситься/ тянется (пор. рос. тянутся). Наприклад: «вона чує - она чувствует», «проситься до сонечка - тянется к солнышку».
Відмінності формотворення при повному збереженні лексичного значення зустрічаємо і у дієсловах майбутнього часу 3 особи однини та множини (укр. афікс –уть (-ють), -ать (-ять); рос. –ут (-ют), -ат(-ят)): обсиплять, дістане, тріснуть, звиють, підпустить. Наприклад, «хай мій язик чиряки обсиплять - пусть мой язык чирьи обсыплют», «до дна не дістане - до дна не достанет», «коли тріснуть залізні обручі - когда треснут железные обручи», «обручі знов звиють гніздо - обручи вновь совьют гніздо», «вона лиш вас до себе підпустить – она только вас к себе подпустит».
На основі аналізу вербоїдних форм дієслова (дієприкметників, дієприслівників, предикативні форми на -но, -то) у тексті повісті зроблено висновок про частотність вживання форм дієприслівників (19), порівняно з формами дієприкметника (11), а використання предикативних форм на -но, -то при аналізі текстів української і російської мови повісті Марії Матіос «Солодка Даруся», зафіксовано не було.
При аналізі дієприслівників при повному збереженні лексичного значення зустрічаємо відмінності формотворення, оскільки в українській та російській мовах існують різні засоби утворення дієприслівників (укр. афікс -учи (-ючи), -ши (-вши); рос. -а  (-я): бажаючи, знаючи, лякаючи,  розмахуючи, зайшовши, поплакавши. Наприклад, «бажаючи лише тиші - желая лишь тишины», «знаючи, що, як тільки відкриє їх… - зная, что, как только откроет их…», «лякаючи п'яною ходою сільських жінок - пугая хозяюшек», «розмахуючи скрученим шнуром від білизни - размахивая скрученным». «зайшовши по груди у льодяну воду - зайдя по грудь», «Марія, трохи поплакавши – Марія, немного поплакав».
Так само й дієприкметники (укр. афікс -уч (-юч), -ш, -т, -л); рос. -вш-, -ш-, -нн, -енн-, -т-):  ослаблими, облетілих, непокрита, накинутої, перерубаними, вицвілий. Наприклад, «ослаблими від лежання ногами - ослабевшая от долгого лежания», «прибережних облетілих верб - прибрежных облетевших верб», «непокрита голова - непокрытая голова», «накинутої на нього куфайки - накинутой на него фуфайке», «перерубаними корінцями - перерубленными корешками», «вицвілий клубочок - выцветший клубочек».
Проведене дослідження дозволило визначити співвідносні типи дієслівних утворень, що відрізняються ступенем збігу в російській та українській мовах. А також на основі аналізу дієслівних форм у тексті повісті зроблено висновок про частотність вживання форм минулого часу (112 випадків), порівняно з формами теперішнього (69), майбутнього (21) та на відміну від вербоїдних форм дієслова (дієприслівників (19), інфінітивів (17), дієприкметників (11).


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець К. Г. Городенська; за ред. І. Р. Вихованця. – К. : Пульсари, 2004. – 400 с.
2. Горпинич В.О. Морфологія української мови: підручник для студентів вищих навчальних закладів / В. О. Горпинич. - К.: Академія, 2004. – 336 с.
3. Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / М. В. Леонова. – К. : Вища школа, 1983. – 264 с.
4. Матіос М. Солодка Даруся. [електронний варіант]. Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/Література/Марія-Матіос/24833-1/Солодка-Даруся
5. Українська мова: Енциклопедія / Русанівський В. М. , Тараненко О. О., М. П. Зяблюк; за ред. В. М. Русанівського. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.
6. Сопоставительная грамматика русского и украинского языков / Г. Д. Басова, А. В. Качура, А. В. Кихно; за ред. Г. Д. Басова. – К.: Наук. думка, 2003. – 534 с.


Ліля Карабашева,
студентка групи УР 3
Науковий керівник:
к.пед.н. Попова О. А.

Немає коментарів:

Дописати коментар