КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ ВАСИЛЯ СЛАПЧУКА «СЛІПИЙ ДОЩ»

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

 

-          Композиція художнього тексту з давніх-давен була предметом уваги теоретиків мистецтва, вже Арістотель у своїй «Поетиці» звернув увагу на важливість поняття композиції. Та на сучасному етапі розвитку літературознавства цей термін залишається одним із неузгоджених, оскільки на сьогодні  літературознавстві відсутнє чітке визначення поняття «композиція» .

-          Дослідженням композиції як літературознавчої категорії займались такі дослідники як М. Бахтін, В. Виноградов, Г. Винокур, В. Іванишин, Г. Клочек, В. Лесик, І. Семенчук, Л. Тимофєєв, Ц. Тодоров, Б. Томашевський, О. Федотов, В. Халізєв, М. Храпченко, Р. Якобсон та ін.

-          Незважаючи на те, що роман Василя Слапчука активно знаходиться в полі зору дослідників, тема нашої роботи, що передбачає аналіз композиційних особливостей даного роману, є актуальною, оскільки ґрунтовного аналізу твору ще не було здійснено в сучасному літературознавстві.

-          Метою роботи обумовлено такі завдання дослідження: систематизувати наукові погляди вчених-літературознавців щодо композиції художнього твору; з’ясувати композиційні особливості роману «Сліпий дощ» В. Слапчука; проаналізувати сюжетну лінію роману; з’ясувати особливості використання снів та марень у романі «Сліпий дощ» Василя Слапчука.

-          Зробивши аналіз поглядів вчених літературознавців щодо пояття «композиція», ми виділили аспекти, що об’єднують ці погляди та систематизували термін. Отже, композиція – це план твору, співвідношення його частин, взаємозв'язок образів, картин, епізодів, яких у художньому творі повинно бути стільки, скільки необхідно для розкриття змісту.

-          Наслідком невизначеності функцій поняття є в першу чергу невизначеність композиційних засобів. Виходячи з аналізу поглядів вчених на композиційні категорії, ми можемо виокремити у їхніх роботах такі спільні складові композиції як сюжет, позасюжетні елементи та систему образів.

-          Н. Тарасенко уточнює поняття сюжету: «це жива послідовність подій в образній розповіді, яка розкриває характери персонажів у їх взаємовідносинах і взаємодії, це художнє втілення життєвих конфліктів, розкритих переконливо і логічно» [3].

-          Систему образів художнього твору становлять: образи дійових осіб, пейзаж, інтер’єр.

-          До позасюжетних елементів відносять портрет, описи речей, авторські відступи, вставні епізоди.

-          Нами було підсумовано, що для роману «Сліпий дощ» найважливішими та найяскравішими вставними епізодами є сни головних героїв.

-          У сучасній літературі сон стає простором, відкритим для найширшої інтерпретації. Тлумачення сну залежить від «типу тлумачення культури», а також від сприйняття читача, оскільки «сон - це семіотичне дзеркало, і кожен бачить відображення своєї мови»[1].

-          Нами було визначено, що роман складається з трьох розділів, у кожному з яких є свій сюжет та головний герой, чиї дії зумовлюють розвиток подій у наступному розділі. Отже, роман складається з трьох головних сюжетних ліній, що немовби «перетікають» одна в одну: лінія Тихона-вовкулаки, лінія Ніни-Катерини, лінія Анатолія-мисливця на відьом. Взаємопереплетіння цих трьох ліній і зумовлює особливості побудови твору. Особливістю кожної сюжетної лінії є хронологічний розвиток подій.

-          Перша сюжетна лінія розповідає про Тихона, терапевта у міській лікарні, що стає серійним вбивцею.

-          Друга сюжетна лінія описує долю Ніни-покритки, що завагітніла від вовкулаки. Після народження дитини її цькує все село та батьки відрікаються від неї.

-          У третій сюжетній лінії з’являється невідомий досі герой – Анатолій-мисливець на відьом. Герой працює секретарем, любить каву, палить, має найкращого друга та розбите серце після чергового «краху любовного «Титаніка» [2, c. 328]. Анатолій зустрічається з Оксаною, вже знайомою нам відьмою-коханкою Тихона та тіткою Ніни.

-          Наш аналіз роману дає підстави стверджувати, що В. Слапчук втілює глибокий ідейний задум, що полягає у наскрізній фразі усього роману: «нас визначає шкура, яку ми носимо» [2, c. 321], обираючи ці три сюжетні лінії. Ця фраза у творі осмислюється автором з трьох різних точок зору: підкоритися, протистояти або відступити.

-          Тихін підкорюється своїй сутності, своїй шкурі, та це приводить його до жахливих вчинків та смерті.

-          Ніна протистоїть своїй шкурі, та залишається при цьому людиною. Дівчина діє по законам Божим, хоча сама не помічає цього, та знаходить своє щастя. Доля дівчини відповідає біблійним нормам.

-          Анатолій, мисливець на відьом, постає перед вибором, який зробили інші головні герої. Але чоловік обирає відступ та перемагає зло без насильства, по білійним настановам.

-          Та все-ж автор залишає нам простір для роздумів та власне право вибору: «підкорятися» своїй «шкурі», чи ні.

-          У свою чергу кожний розділ ускладнюється позасюжетними елементами роману, вставними епізодами, не пов’язаними хронологією: спогади головних героїв, їх сни, марення та сюжетні відгалуження.

-          Сни та марення зустрічаються у кожному розділі. Їх можна вважати композиційно-змістовим елементом твору, оскільки, з одного боку, вони ускладнюють структурно-композиційну організацію твору, а з іншого – увиразнюють авторські ідеї, впливаючи на зміст та сенс твору.

-          У цьому романі сни виконують подвійну функцію: вони водночас є рефлексією над дійсністю та реалізацією підсвідомості. Сни-візії, введені в текст роману «Сліпий Дощ», є не лише способом створення нової реальності, а й можливістю глибинного занурення у психологію героїв: сюрреалістична образність сну є складним переплетінням пам’яті, свідомості та підсвідомості.

-          Сни та марення у романі ми можемо співвіднести з трьома героями: сни Тихона, Ніни і сни та марення Антонія.

-          Визначаючи роль снів та марень як позасюжетних елементів роману, нам вдалося з’ясувати, що вони виступають не тільки як композиційні чинники роману, а ще й як змістові і навіть смислотворчі об’єкти. Сни є проявами надреальності, це закодовані повідомлення, насичені символами. Вони допомагають точніше й глибше зрозуміти сенс твору, побачити його тло, зрозуміти внутрішній світ персонажів твору, уточнити їхню характеристику, а також доповнюють сюжет твору.

-          Отже, аналіз композиційних особливостей роману Василя Слапчука «Сліпий дощ» засвідчує, що специфіка композиції роману полягає в наявності трьох сюжетних ліній пов’язаних зі своїм головним героєм. Також важливу роль відіграють позасюжетні елементи, найважливішими з яких є сни та марення, що допомагають висвітлити образи головних героїв, увиразнюють авторський задум, підкреслюють зміст й сенс твору.

-          Система снів та марень яскраво вплетена в сюжет роману. Вона допомагає чіткіше виокреслити характер кожного з головних персонажів твору, зрозуміти внутрішній світ, уточнити їхню характеристику, точніше й глибше зрозуміти сенс твору, побачити його тло, додати символізму та метафоричності тексту, а також доповнити сюжет твору. Сни та марення виступають не тільки як композиційні чинники роману, а ще й як змістові, і навіть смислотворчі об’єкти.

-          Отже, проаналізувавши композицію роману «Сліпий дощ», вдалося  довести, що роману властиві такі домінантні особливості як метафоричність, притчевість, багатоплановість сюжету, яскрава образність, використання снів та марень як композиційного прийому.

Список використаної літератури:

1.      1. Лотман Ю. М. О сюжетном пространстве русского романа 19-го столетия. // Уч. зап. Тартусского ун-та. Вып. 746. Труды по знаковым системам. – Т. 20. – Тарту. – 1987. – С. 102-110.

2.      Слапчук В. Сліпий дощ: Роман / Василь Слапчук – К.: Факт, 2003. – 336с.

3.      Тарасенко Н. Д. Деякі питання поетики / Н. Д. Тарасенко. – К., 1959

Кулій Марія

студентка групи УА 3

Науковий керівник:

канд. філ. наук Макаренко Л. В.