Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»
Микола Хвильовий видатний письменник періоду Розстріляного Відродження.
Літературний доробок якого розглядали такі дослідники, як О. Білецький, О. Дорошкевич, Ю. Лавріненко, М. Жулинський, В. Агеєва, Т. Гундорова та науковці останніх десятиліть - С. Журба та Ю. Кузнєцов.
Актуальність даного дослідження зумовлено тим, що існує потреба у
дослідженні творчості М. Хвильового в контексті української прози 20-х років, з
метою визначити характерні для М. Хвильового особливості художнього
бачення світу й способи його
зображення.
Об’єктом дослідження є мала
проза Миколи Хвильового. Предмет – ознаки іпресіонізму у творчості
Миколи Хвильового. Мета роботи –
дослідити особливості імпресіоністичної манери новел М. Хвильового, з’ясувати
функції імпресіоністичних елементів. Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
на основі аналізу наукової літератури
розкрити особливості імпресіонізму; виявити ознаки імпресіонізму у новелах М.
Хвильового; визначити особливості змалювання пейзажу; з’ясувати відображення
кольорів та звуків;
здійснити психологічний аналіз героїв.
Наприкінці ХІХ сторіччя імпресіонізм як стильова течія поширився у багатьох
європейських країнах. В українському літературознавстві спалах інтересу
до цього напрямку припадає на
20-30-ті рр.
З’являється чимало статей,
присвячених імпресіонізму, таких авторів, як Н. Берковський, С. Єфремов, М.
Зеров, А. Музичка, Ю. Савченко, П. Филипович, М. Костенка та ін.
Найсуттєвіші ознаки імпресіонізму:
1. Аідеологічність; 2. Відмова від
ідеалізації; 3. Своєрідність хронотопу; 4. Специфіка психологізму персонажів; 5. Жанрова специфіка; 6. Зміна
композиційних аспектів; 7. Нові мовні засоби.
У історії літератури імпресіонізм як напрям не склався. Але елементи цього
напрямку присутні в творчості багатьох українських письменників: В. Стефаника,
О. Кобилянської, П. Косинки, М. Хвильового, В. Винниченка.
Отже, великим художнім досягненням імпресіоністів є те, що вони вплинули на
розвиток літератури, яка в цей же час шукала нові засоби творення художньої
реальності. На основі вище сказаного, можна виділити основні ознаки
імпресіонізму, а саме, змалювання пейзажу, звук і колір імпресіоністичного
світу та психологізм героїв.
Сучасні науковці С. Журба та Ю. Кузнєцов, акцентують на тому, що М.
Хвильовий починав як неоромантик, хоча в його новелістиці можна знайти впливи
імпресіоністичної поетики. Він намагався передати почуття, враження.
Характерною ознакою художніх творів
М. Хвильового, В. Левенко називає, багатство і свіжість спостережень та
послаблення літературної техніки.
Майстер малої прозової форми, Микола Хвильовий після М. Коцюбинського й В. Стефаника
витворив у нашому письменстві власний стиль – імпресіоністичну новелу.
У практичній
частині, проаналізувавши творчість Миколи Хвильового, ми з’ясували, що
його новелістика має імпресіоністичні мотиви. Нами було опрацьовано
близько 30 новел М. Х. Хвильового, на основі аналізу цих новел, ми можемо виділити 3 основні ознаки
імпресіонізму у новелах.
Пейзаж відіграє важливу роль у літературі імпресіонізму.
Особливі засоби зображення пейзажу, ми виявляємо у таких новелах: «Дорога і
ластівка», «Силуети», «Я (романтика)» та ін. Імпресіоністичний пейзаж це – поєднання
різних епізодів, він має символічне значення, описує сприйняття героїв, природа
– повноправний герой твору, пейзаж виражає психічний стан героя. Отже, можна
зробити висновки, що пейзажі у художньому творі допомагають глибоко проникнути
у душу героїв та їх переживання, краще зрозуміти ідейну замальовку автора.
Значну увагу Микола Хвильовий приділяє аспекту звуко – колірного символізму, оскільки, це дуже вагомий засіб
створення образу. Ця особливість імпресіонізму наявна у новелах: «Легенда», «Я
(романтика)», «Синій листопад» та ін. Автор використовує багато дієслів на
позначення звуку. У текстах новел письменник акцентує увагу на часі розгортання
подій (ніч і день). Настрій та душевний стан героїв відображає небо, ліс, поля
(гроза, тучи, суха трава, темно – зелений ліс тощо). Отже, колористичне
сприймання дійсності відображається у мові його творів. Кольористичні епітети
виконують різноманітні стилістичні функції. Без них важко уявити пейзажний
опис, зовнішні і внутрішні характеристики персонажів.
Ознаками імпресіонізму в літературі є заглиблення у внутрішній світ людини. Герої оповідань М. Хвильового перебувають у
стані психологічного напруження. Персонажі мають дві сторони особистості, одна
сторона відповідає за моральні вчинки, друга – за аморальні. Зображуються
конкретні елементи образу ( новели «Кіт у чоботях», «Я (романтика)», «Легенда»
та ін.). Виражальність у творах Миколи Хвильового превосходила над
зображальністю, письменник робив акцентування на психологічному стані героїв.
Ми дійшли висновків, що наприкінці XIX на початку XX ст. в українську літературу
входить нове покоління прозаїків – письменники – імпресіоністи. В українській
прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст. яскраво виділяється могутня постать видатного
письменника –імпресіоніста Миколи Хвильового. У його творчості: переважання
пейзажу над героями, безсюжетність і фрагментарність, символіка кольорів і заглиблення у внутрішній світ людини. Елементи такого прийому
спостерігаються в новелах «Я (романтика)», «Легенда», «Солонський Яр», «Силуети»,
«Синій листопад» та ін. Отже, у творах Миколи Хвильового, можна дослідити такі
ознаки імпресіонізму як: використання пейзажу як рівня певного світовідчуття; гра
кольорів та звуків як частини духовного життя героїв;
психологізм у
змалюванні персонажів.
Література
1. Агеєва В.
Історія української літератури ХХ ст. / В. Агеєва. Кн. 2. – К.: Либідь, 1998. –
330 с.
2. Андрєєв Л.Г.
Імпресіонізм / Л. Андрєєв. – М.: вид-ство Моск. ун-та, 1980. – 250 с.
3. Білецький О. Про
нашу прозу взагалі і про нашу прозу 1925 року // Червоний шлях. – 1926. – №3. –
С 139.
4. Галич О.А.
Теорія літератури / О Галич. – К.: Либідь, 2006. – 488 с.
5. Донцов Д. Микола
Хвильовий // Українське слово: хрестоматія української літератури та
літературної критики XX ст. Кн.1. – К.,
1994. – 365 с.
6. Кузнецов Ю. Б.
Поезії в прозі витоки імпресіонізму // Українська мова й література в
середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2004. – № 1. – С. 18.
7. Костюк Г. Микола
Хвильовий: Життя, доба, творчість // Микола Хвильовий. Твори в 5 т. Т. 1.
Нью-Йорк – Балтімор – Торонто, 1978. - с. 51-52.
8. Моклиця М. В.
Основи літературознавства / Моклиця М.В. – Т.: Підручники і посібники, 2002. –
192 с.
9. Пахаренко В. І.
Основи теорії літератури // Навчальний методичний посібник. – К.: Генеза, 2009.
– 296 с.
10. Хвильовий М.
Сині етюди: Новели, оповідання, етюди. –
К., 1989. – 220с.
Гатауллина Альбина,
студентка групи УА 3
Науковий керівник:
к. ф. н., доцент
к. ф. н., доцент
Макаренко Л. В.
Немає коментарів:
Дописати коментар