Проблемно-тематичні та сюжетно-композиційні особливості роману Василя Слапчука “Сліпий Дощ”

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

Поетична творчість Василя Слапчука була об’єктом досліджень багатьох науковців, серед яких можна виокремити Н. Бернадську, І. Боднаря-Терещенка, М. Жулинського, О. Клименко, М. Кодака, Л. Оляндер та ін. Але прозові твори письменника залишаються поза увагою дослідників. Оскільки роман «Сліпий дощ» Василя Слапчука є одним із тих творів, аналіз яких проводився поверхово, актуальність дослідження зумовлена відсутністю його ґрунтовного опрацювання.

Об’єктом дослідження є роман Василя Слапчука «Сліпий дощ», предметом дослідження – формально-змістові елементи зазначеного роману.

Гіпотеза роботи полягає у спробі довести, що філософська наповненість роману Василя Слапчука обумовлена поєднанням двох культур у свідомості автора: східної та західної.

Мета роботи полягає в дослідженні проблемно-тематичних та сюжетно-композиційних особливостей роману «Сліпий дощ» Василя Слапчука.

На основі систематизації наукових доробків нами було узагальнено, що художній твір – це письмово оформлене зв’язне висловлювання, що завжди є змістовно-формальною єдністю, розповідає про певну подію, що ведеться від особи реального, або уявного автора, що діє на читача певним чином. Також вдалося з’ясувати, що літературознавча інтерпретація понять змісту та форми літературознавчого твору тлумачиться в широкому та вузькому значеннях.

У нашій роботі ми виділяємо дві найголовніші складові змісту – тему та проблему, що становлять проблемно-тематичну основу твору. При з’ясуванні поняття «теми» було взято за основу визначення Олександра Галича: «тема літературного твору – це узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому».

Також узагальнення наукових положень про поняття «проблеми» художнього твору дало змогу зробити висновок, що проблема літературного твору – це ряд запитань, що їх ставить митець перед собою, персонажами і читачем у художньому творі.

Щодо форми виокремлено поняття «композиція», що трактується нами як «план твору, співвідношення його частин та взаємозв’язок образів, та поняття «сюжет» - система подій та взаємовідношень образів у творі.

У ході аналізу роману Василя Слапчука «Сліпий дощ» нами було визначено, що сюжет цього твору складається із трьох сюжетних ліній, що присвячені трьом головним героям: Тихону-Вовкулаці, Ніні-Катерині та Анатолію-Мисливцю-на-відьом. Історії цих героїв дають можливість автору осмислити наскрізну проблему усього твору: «чи визначає нас шкура, яку ми носимо?». Відповіді на це питання автор не дає.

Аналіз проблемно-тематичних особливостей роману «Сліпий дощ» дає змогу стверджувати, що у творі охоплений широкий спектр проблем різних типів, кожна з яких розкриває певну сторону життя як людства, так і українського народу. Нами було визначено, що у романі «Сліпий дощ» просліджуються два типи проблем: соціокультурні та філософські.

Специфікою цього роману є осмислення соціокультурних проблем у філософському ключі, тому провідними у творі є філософські проблеми.

В ході аналізу ми визначили такі філософські проблеми: проблема вибору, відповідальності за свої вчинки, проблема смерті, проблема співвідношення добра і зла. Та такі соціально-культурні проблеми, як відносини батьків та дітей, проблема протиставлення сучасності давнім українським традиціям, питання гендерної приналежності, проблема відносин між чоловіком та жінкою. Розглядаючи ці питання, Василь Слапчук чітко розмежовує поняття «чорного та білого», «добра і зла», не засуджуючи при цьому ні одну зі сторін, та не роблячи жодних висновків, залишаючи це на усвідомлення читача.

Отже, нами було визначено, що специфіка композиції роману «Сліпий дощ» полягає в наявності трьох сюжетних ліній та відповідно трьох головних героїв. Наскрізна проблема усього твору сформульована питанням “Чи визначає нас шкура, яку ми носимо?”

У творі охоплений широкий спектр проблем двох типів: соціокультурного та філософського.

Відсутність авторських висновків у романі дає можливість читачеві усвідомити та самостійно осмислити прочитане.